Нікандрова Ганна Олексіївна
| Нікандрова Ганна Олексіївна | |
|---|---|
| Народження |
13 жовтня 1921 Барашкіно (Красногородський район), Q16666875?, Опочецький повітd, Псковська губернія, Російська СФРР |
| Смерть |
23 червня 1944 (22 роки) Дубровенський район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | Дубровно |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська СФРР.svg){kind=small} СРСР |
| Звання | старший лейтенант |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
    |
Ганна Олексіївна Нікандрова (13 жовтня 1921 — 23 червня 1944) — учасниця Великої Вітчизняної війни, комсорг 426-го стрілецького полку 88-ї стрілецької дивізії (31-а армія, 3-й Білоруський фронт), старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (24 березня 1945 року, посмертно).
Ганна Нікандрова народилася 13 жовтня 1921 року у селі Барашкіно (Псковська губернія) в селянській родині. За національністю — росіянка. Після закінчення 8 класів і бібліотечних курсів, вона працювала в бібліотеці, а потім — у Красноградському райкомі комсомолу.
Брала участь у боях Великої Вітчизняної війни з вересня 1941 року. На початку війни працювала сандружинницею, допомагала евакуювати поранених, працювала в госпіталі. У 1942 році вступила до лав ВКП (б).
Після закінчення курсів молодших лейтенантів, Ганна Нікандрова була призначена на посаду комсорга 426-го стрілецького полку (88-та стрілецька дивізія, 31-а армія, 3-й Білоруський фронт). У боях 23 червня 1944 року в районі залізничної станції Кіраєво (Дубровенський район Вітебської області Білорусі) старший лейтенант Нікандрова першою кинулася по штурмовій драбині через протитанковий рів, ведучи за собою бійців своєї роти[1] . Цього ж дня вона загинула при блокуванні кулеметного дзоту противника. Була похована в братській могилі у місті Дубровно (Вітебська область Білорусі). На могилі був встановлений пам'ятник[2] .
24 березня 1945 року указом Президії Верховної Ради СРСР за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками старшому лейтенанту Ганні Олексіївні Нікандровій посмертно було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.
- Герой Радянського Союзу (24 березня 1945 року, посмертно)[3];
- орден Леніна (24 березня 1945 року, посмертно);
- орден Вітчизняної війни II ступеня (28 жовтня 1943 року)[4];
- медаль «За відвагу» (30 травня 1943 року)[5].
- Ім'ям Героя Радянського Союзу Ганни Нікандрової названа вулиця у місті Дубровно .
- У місті Красногородськ у 1984 році на площі, названій на честь героїні, встановлений бюст-пам'ятник Ганни Нікандрової роботи скульптора А. Ф. Маначинського[6] . Пам'ятник дивиться в бік її рідного села Барашкіно.
- У місті Ростові-на-Дону ім'ям Героя Радянського Союзу Ганни Нікандрової названа Гімназія 76
- ↑ Валентина Ваньшина «Хто вони, одинадцять героїнь?» // Молода гвардія[недоступне посилання]
- ↑ Нікандрова Ганна Олексіївна // Велика Вітчизняна Війна. Опочецький район. 1941—1944. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 3 липня 2013.
- ↑ Нагородний лист Г. О. Нікандровій до звання Героя Радянського Союзу // портал «Подвиг Народу»[недоступне посилання].
- ↑ Нагородний лист Г. О. Нікандровій до ордену Вітчизняної війни II ступеня // портал «Подвиг Народу»[недоступне посилання].
- ↑ Нагородний лист Г. О. Нікандровій до медалі «За відвагу» // портал «Подвиг Народу»[недоступне посилання].
- ↑ Калью В. В. . Красний Городець. 1464—2004. — Красногородськ, 2004. — 643 с. — С. 426.
- Нікандрова Ганна Олексіївна//Герої Радянського Союзу
- Алєксєєв А. Вінець доблесті // Героїні: замітки про жінок — Героїв Радянського Союзу / ред.- упор. Л. Ф. Торопов; передм. Е. Кононенко. — Вип. 2. — М. : Політіздат, 1969. — 463 с.
- Навічно в серці народному. — 3-є вид., Доп. і випр. — Мінськ, 1984.
- Розповіді про фронтових комсоргів. — М., 1982.
- Ганна Олексіївна Нікандрова // Will-Remember. Ru .
- Ганна Олексіївна Нікандрова // На жаль! Але це все, що було!
|
