Нілотиніб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нілотиніб
Систематизована назва за IUPAC
4-methyl-N-[3-(4-methyl-1H-imidazol-1-yl)- 5-(trifluoromethyl)phenyl]-3- [(4-pyridin-3-ylpyrimidin-2-yl) amino]benzamide
Класифікація
ATC-код L01EA03
PubChem 644241
CAS 641571-10-0
DrugBank
Хімічна структура
Формула C28H22F3N7O 
Мол. маса 529,5245 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 30%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 17 год.
Екскреція фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ТАСИГНА,
«Новартіс Фарма Штейн АГ»,Швейцарія
UA/8979/01/01
26.07.2013-26/07/2018

Нілотиніб (англ. Nilotinib, лат. Nilotinibum) — синтетичний лікарський препарат, щоналежить до групи інгібіторів Bcr-Abl-тирозинкінази[1][2], що застосовується перорально.[3][4] Нілотиніб розроблений у лабораторії компанії «Novartis», та виробляється нею під торговельною маркою «Тасигна».[5] За своїм хімічним складом та механізмом дії нілотиніб подібний до іншого інгібітора протеїнкінази іматиніба.[6][7]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Нілотиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту Bcr-Abl тирозинкінази. Це призводить до пригнічення проліферації та збільшення апоптозу в Bcr-Abl клітинних лініях, а також у щойно уражених лейкемічних клітинах у пацієнтів з наявністю в лейкоцитах філадельфійської хромосоми, проте він не впливає на лейкозні клітини з клітинними лініями Src.[2][3][4] Біологічною мішенню нілотинібу є білки BCR-ABL[8], KIT, LCK, EPHA3, DDR1, DDR2, PDGFRB, MAPK11, ZAK[9] та PDGF-R.[2][3][4] Нілотиніб застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими препаратами для лікування чутливих до препарату форм хронічного мієлолейкозу[2][3][4], у тому числі нечутливих до іматинібу[10], що зумовлено високою спорідненістю нілотиніба до ділянок зв'язування із АТФ.[3][4] Згідно проведених клінічних досліджень, нілотиніб може бути ефективним при паркінсонізмі, хворобі Альцгеймера, бічному аміотрофічному склерозі, деменції, хворобі Гантінгтона, оскільки він сприяє виведенню із головного мозку токсичних білків, що накопичуються при даних захворюваннях.[11][12] При застосуванні нілотинібу побічні ефекти спостерігаються досить часто[2], і він має обрамлене застереження щодо високої ймовірності побічних ефектів з боку серцево-судинної системи.[13][14][15]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Нілотиніб швидко, проте не повністю всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 30 %, та зростає при застосуванні нілотинібу з їжею. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 3 годин після прийому препарату. Нілотиніб майже повністю (на 985 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Нілотиніб частково метаболізується у печінці з утворенням переважно незначно активних метаболітів. Виводиться препарат переважно із калом, частково у вигляді метаболіту, але переважно в незміненому вигляді. Період напіввиведення нілотинібу становить 17 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції печінки.[2][3][4]

Покази до застосування

[ред. | ред. код]

Нілотиніб застосовують при хронічному мієлолейкозі у дорослих пацієнтів з філадельфійською хромосомою при резистентності або непереносимості попередньої терапії, включаючи терапію іматинібом.[3][4]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні нілотинібу побічні ефекти спростерігаються досить часто, і найчастішими серед них є[3][4]:

Протипокази

[ред. | ред. код]

Нілотиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, а також у дитячому та підлітковому віці.[3][4]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Нілотиніб випускається у желатинових капсул по 0,15 та 0,2 г.[2][16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ліки і вагітність. Нілотиніб
  2. а б в г д е ж Nilotinib (англ.)
  3. а б в г д е ж и к https://compendium.com.ua/dec/274258/
  4. а б в г д е ж и к https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1885 (рос.)
  5. FDA Approval for Nilotinib [Архівовано 2018-01-21 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Manley, P.; Cowan-Jacob, S.; Mestan, J. (2005). Advances in the structural biology, design and clinical development of Bcr-Abl kinase inhibitors for the treatment of chronic myeloid leukaemia. Biochimica et Biophysica Acta. 1754 (1–2): 3—13. doi:10.1016/j.bbapap.2005.07.040. PMID 16172030. (англ.)
  7. Manley, P.; Stiefl, N.; Cowan-Jacob, S.; Kaufman, S.; Mestan, J.; Wartmann, M.; Wiesmann, M.; Woodman, R.; Gallagher, N. (2010). Structural resemblances and comparisons of the relative pharmacological properties of imatinib and nilotinib. Bioorganic & Medicinal Chemistry. 18 (19): 6977—6986. doi:10.1016/j.bmc.2010.08.026. PMID 20817538. (англ.)
  8. Weisberg E, Manley P, Mestan J, Cowan-Jacob S, Ray A, Griffin JD (Червень 2006). AMN107 (nilotinib): a novel and selective inhibitor of BCR-ABL. Br. J. Cancer. 94 (12): 1765—9. doi:10.1038/sj.bjc.6603170. PMC 2361347. PMID 16721371. (англ.)
  9. Manley, PW; Drueckes, P; Fendrich, G; Furet, P; Liebetanz, J; Martiny-Baron, G; Mestan, J; Trappe, J та ін. (2010). Extended kinase profile and properties of the protein kinase inhibitor nilotinib. Biochimica et Biophysica Acta. 1804 (3): 445—53. doi:10.1016/j.bbapap.2009.11.008. PMID 19922818. (англ.)
  10. Cancer Drug Information: Nilotinib. (англ.)
  11. Нилотиниб как средство от болезней Паркинсона и Альцгеймера [Архівовано 2018-01-21 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Cancer drug prevents build-up of toxic brain protein. MedicalXpress.com. 10 травня 2013. Процитовано 11 квітня 2017. (англ.)
  13. FDA Approves Tasigna for Treatment of Philadelphia Chromosome Positive Chronic Myeloid Leukemia. FDA. 30 жовтня 2007. Процитовано 4 серпня 2009.
  14. Prescribing information for Tasigna (nilotinib) Capsules (PDF). NDA 022068. FDA. 29 жовтня 2007. Процитовано 4 серпня 2009. (англ.)
  15. Нилотиниб (рос.)
  16. https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1885 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]