Обговорення:Депортація кримських татар

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Депортація кримських татар
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Ця стаття є частиною Проєкту:Історія (рівень: ВС, важливість: Середня)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з історією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ВС (вибрана)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Історія має рівень «повна стаття: вибрана».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Історія: «Середня»
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей на історичну тематику! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Історія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Статистика відвідуваності статті «Депортація кримських татар»

Ця стаття є частиною Проєкту:Крим (рівень: ВС, важливість: Найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Кримом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ВС (вибрана)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Крим має рівень «повна стаття: вибрана».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Крим: «Найвища»
	Чим допомогти: Статті до створення та доопрацювання

Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 17 травня 2019 року.

Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 23 травня 2020 року.

Обговорення номінації: Депортація кримських татар 9—0—0 Пропонує: стаття має статус доброї, поставив на рецензію, але за декілька місяців жодних коментарів не отримав, тому буду вдячен за об'єктивну критику тут. Дякую! --Devlet Geray (обговорення) 16:47, 6 травня 2020 (UTC) За кого/що %за Початок Тривалість Статус Закінчення Депортація кримських татар 9 0 0 100% 6 травня 2020 17 днів завершене 23 травня 2020  За: Devlet Geray (обговорення) --Mariupolianus (обговорення) 16:59, 6 травня 2020 (UTC) Треба було номінувати хоча б на пару тижнів раніше — тоді б на «головній» стаття з'явилася б саме в час --Old Navy 06:46, 7 травня 2020 (UTC) --Oleh68 04:29, 9 травня 2020 (UTC) --Юрко (обговорення) 07:21, 10 травня 2020 (UTC) --IgorTurzh (обговорення) 09:56, 10 травня 2020 (UTC) --Mykola (обговорення) 10:03, 10 травня 2020 (UTC) --Mcoffsky (обговорення) 19:35, 11 травня 2020 (UTC) --Rygor2002 (обговорення) 13:30, 13 травня 2020 (UTC)  Проти:  Утримуюсь: Зауваження: Дуже гарна і ґрунтовна стаття. Разом з тим дозвольте вказати на маленьку неточність: «У той час як кримські татари емігрували, російський уряд проводив русифікацію півострова, заселяючи його росіянами, українцями та іншими слов'янськими етнічними групами; русифікація продовжилась і в радянські часи» — неточність полягає в тому, що крім слов’янських етнічних ґруп уряд Російської імперії заселяв інші етноси (напр. естонців, подивіться статтю «Кримські естонці» тут), так само як і для пізнішого створення «совєцької людини» була застосована політика механічного перемішування людей із різних (не тільки слов’янських) етносів--Mariupolianus (обговорення) 16:59, 6 травня 2020 (UTC) дякую! я як раз читав вашу статтю. виправив неточність --Devlet Geray (обговорення) 17:36, 6 травня 2020 (UTC) Преаибула: «здійснене упродовж 18-21 травня 1944 року, а закінчене 4 червня 1944» — нестиковка --ROMANTYS (обговорення) 08:06, 10 травня 2020 (UTC) тобто депортація з Криму 18-21 травня, а прибуття останнього вагону до міст заслання — 4 червня. Як краще написати? --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC) Отак і написати: прибуття. --ROMANTYS (обговорення) 10:09, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «Етнічну чистку здійснено відомством держбезпеки СРСР та таємною поліцією» — що за «таємна поліція» в СРСР? --ROMANTYS (обговорення) 08:06, 10 травня 2020 (UTC) en:Chronology of Soviet secret police agencies --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC) Ми живемо не в США чи Англії, тому знаємо, що в СРСР «поліції» не було, тим більше таємної. --ROMANTYS (обговорення) 10:09, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «коли жінок, дітей, інвалідів війни, ветеранів» — яких ветеранів? Першої світової? Друга ще тривала й навряд чи Сталін когось відпустив.--ROMANTYS (обговорення) 08:06, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «від північного Передуралля до республік Середньої Азії — було депортовано», « були вимушені залишатися в Центральній Азії» — а в Передураллі? --ROMANTYS (обговорення) 08:06, 10 травня 2020 (UTC) до Передуралля було депортовано не дуже багато людей (відносно), при Хрущові більша частина з них переїхала до Центральної Азії — ближче до народу. Саме тому зараз в Центральній Азії залишається більш ніж 200 тис. кримських татар, а в Росії всього 1 тис., більшість з яких на Кубані та в Москві --Devlet Geray (обговорення) 21:35, 11 травня 2020 (UTC) Передісторія: «нерідко здійснюючи військові набіги на держави-данники Криму» — а саме? Про котрих данників Криму мова? --ROMANTYS (обговорення) 08:09, 10 травня 2020 (UTC) авжеж Польща та Московія --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC) Польща платила данину Криму? Джерела? --ROMANTYS (обговорення) 10:10, 10 травня 2020 (UTC) http://inslav.ru/images/stories/pdf/2008_Kochegarov.pdf сторінка 230 --Devlet Geray (обговорення) 10:17, 10 травня 2020 (UTC) Там йдеться про пропозицію Яна ІІІ Селім-Гірею стати незалежним від Османської імперії та перейти під покровительство Речі Посполитої, на що Селім-Гірей відправив на переговори своє посольство. Переговори про покровительство з ДАНИНИКОМ? --ROMANTYS (обговорення) 10:51, 10 травня 2020 (UTC) перечитайте, будь ласка, уважніше --Devlet Geray (обговорення) 10:54, 10 травня 2020 (UTC) Читав. «Подаркм» не є даниною. Якщо я беру з Вас данину, то не піду під Ваше покровительство, навіть говорити про це не буду. Хоч я не Селім-Гірей. --ROMANTYS (обговорення) 12:48, 10 травня 2020 (UTC) тоді ще раз, але уважніше --Devlet Geray (обговорення) 12:55, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «1783 року кримські татари втратили власну державність» — просто так, без жодного опору? Без війни? --ROMANTYS (обговорення) 08:12, 10 травня 2020 (UTC) війна була 1735-1739, 1768-1774 --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC) Треба вказати, коли та з ким воювали, якщо в вікі є статті, то й вікіфікувати.--ROMANTYS (обговорення) 10:15, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «шукати кращого життя у різних регіонах Туреччини» — иається на увазі сучасна Туреччина чи Османська імперія? --ROMANTYS (обговорення) 08:16, 10 травня 2020 (UTC) мається на увазі Османська імперія, але припустимо її називати Туреччиною, так само, як Річ Посполіту Польщую, Російську імперію Росією --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC) я зрозумів, Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 09:54, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «від 80 до 300 тисяч кримців» — чув від біженців з Криму термін «кримчаки». Це одне й те ж? Котре точніше? --ROMANTYS (обговорення) 08:19, 10 травня 2020 (UTC) кримців, здається, не я додав, але інколи кримські татари називають себе кримцями --Devlet Geray (обговорення) 09:15, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «У 1941 році нацистська Німеччина вторглася в Східну Європу» — Польща це Східна Європа? А Чехословаччина? І все це було в 41-му?--ROMANTYS (обговорення) 08:35, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:35, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «більшу частину західної частини СРСР» — тавтологія --ROMANTYS (обговорення) 08:35, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено--Devlet Geray (обговорення) 09:54, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «покарання кримських татар якраз стало те, що вони нібито співпрацювали з окупаційними німецькими військами» — посилання відправляє на сторінку Райхскомісаріат Україна, де вказано «одиниця…існувала в роки Другої світової війни на частині української етнічної території — частині території сучасної України і південних областей Білорусі.». Все нормально? Так і було? Це українська етнічна територія?--ROMANTYS (обговорення) 08:45, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 09:54, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «понад 20 000 кримських татар було мобілізовано і відправлено на боротьбу з нацистами під час нападу Німеччини на Радянський Союз.» — перенаправлення відправляє на статтю Операція «Барбаросса», початок війни, а не вся Німецько-радянська війна. Потім, коли наступ захлиснувся, вже нікого не мобілізовували? --ROMANTYS (обговорення) 09:00, 10 травня 2020 (UTC) 20 000 саме під час нападу --Devlet Geray (обговорення) 09:54, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «відправлено на боротьбу з нацистами»,  — ВСІ військовослужбоці Третього Рейху були нацистами? НЕнацистів не мобілізували? Стереотип. --ROMANTYS (обговорення) 09:04, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «румуни і нацисти» — поєднано два народи? Чи дві ідеології? --ROMANTYS (обговорення) 09:06, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «німці стали набирати до своїх військових підрозділів радянських військовополонених» — а чому тепер не «нацисти» до нацистських підрозділів? --ROMANTYS (обговорення) 09:09, 10 травня 2020 (UTC) ? --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «організовані в Шуцманшафт для захисту кримськотатарських сіл від «відвідувань» партизанами» — якими партизанами? Радянськими? Є стаття Радянські партизани, можна направити. Чи то була УПА? --ROMANTYS (обговорення) 09:13, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «За даними німецьких та кримськотатарських свідчень німці змусили від 3 500[41], згідно з радянськими свідченнями — 15 000[42], кримських татар сформувати батальйони самооборони» — згідно з радянськими свідченнями німці змусили 15 000 кримських татар сформувати батальйони самооборони»? Змусили створити підрозділи, щоб себе обороняти? Якщо «згідно з радянськими свідченнями» таки силою змусили, то чого Сталін назвав зрадниками? Перепрошую, але в «Галичину» був такий наплив добровольців, що половину відбраковували, так Сталін сала за шкіру залив за два роки. Кримчакам все подобалось? В самооборону силою заганяли? Принаймі так по тексту.--ROMANTYS (обговорення) 09:31, 10 травня 2020 (UTC) так у джерелі --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC) Наведіть джерело. --ROMANTYS (обговорення) 10:18, 10 травня 2020 (UTC) там наведено, Алан Фішер --Devlet Geray (обговорення) 10:28, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «Вермахт і румунська армія евакуювали більшість гіві (помічників), їх родин та всіх, хто був пов'язаний з мусульманськими комітетами» — якщо «евакуювали більшість» «та всіх, хто був пов'язаний», то чого депортувати решту, лояльних? --ROMANTYS (обговорення) 09:40, 10 травня 2020 (UTC) етнічна чистка Криму --Devlet Geray (обговорення) 09:59, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «наявність мусульманських комітетів, організованих з Берліна Едиге Кирималом та іншими членами турецької і добручанської діаспори, особливо компрометували місцеве населення» — комітети, організовані з Берліну, членами турецької і добручанської діаспори, компрометували населення в Криму, котре ніяким боком? --ROMANTYS (обговорення) 09:44, 10 травня 2020 (UTC) так, Едіге Киримал — кримський татарин, громдянин Турції, створив мусульманський комітет. В доповіді берії про цей комітет згадується --Devlet Geray (обговорення) 10:15, 10 травня 2020 (UTC) Едіге Киримала – емігранта з СРСР, який від 1932 мешкав у Туреччині. --ROMANTYS (обговорення) 10:34, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «видатний політичний та державний діяч Криму Амет Озенбашли, наприклад, був категорично проти окупації й підтримував таємні контакти з Радянським рухом опору» — переходимо на сторінку Амет Озенбашли і читаємо, що «видатний політичний та державний діяч Криму» «Під час другої світової війни був прихильником співпраці з німцями для боротьби з більшовиками та утворення на півострові кримськотатарської держави під опікою Райху. З відступом німців опинився в Румунії, де його заарештували та відправили в Москву. У вересні 1947 року Озенбашли винесли вирок: 25 років позбавлення волі». --ROMANTYS (обговорення) 09:50, 10 травня 2020 (UTC) а де джерело цього? --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC) для Вас: У квітні 1942 Джеміль Абдурешидов, Ільмі Керменчикли, Гжік Аппаз та ін. розробили новий статут і програму діяльності Сімферопольського к-ту, які передбачали в кінцевому підсумку створення Кримськотатар. д-ви під протекторатом Німеччини. Документи були подані на розгляд до мін-ва в справах окупованих сх. областей. Після негативної реакції окупантів керівники руху поділилися на 2 угруповання: колабораціоністів, роль яких зводилася до звичайного пособництва нім. адміністрації, і прихильників "третьої сили", які відтепер вважали своїм ворогом не тільки сталінізм, а й гітлеризм. Перших очолив Джеміль Абдурешидов. Діяльність їхніх опонентів пов'язана з іменем одного з лідерів нац. руху 1917–20 Амета Озенбашли. Свої погляди на програму співпраці з Німеччиною він відобразив у меморандумі, написаному в листопаді 1942. Хоча цей документ був навіть поміркованішим, ніж попередній, окупаційна влада не послала його до Берліна. Боротьба між угрупованнями нац. руху тривала з перемінним успіхом ще рік. У листопаді 1943 прихильники "третьої сили" зазнали поразки, а їхній лідер, побоюючись репресій, виїхав до Румунії. --ROMANTYS (обговорення) 10:34, 10 травня 2020 (UTC) Знову для Вас: у листопаді 1943 р. А. Озенбашли написав меморандум щодо співпраці кримських татар із німцями. Ним передбачалося: - визнання кримських татар корінним народом Криму і народом-союзником Німеччини; - визнання прав кримських татар, зароблених пролитою ними кров’ю; - вільне повернення на батьківщину всіх кримських татар, які перебувають у вигнанні або опинилися за межами Криму з іншої причини; - повернення всім кримським татарам їхніх земельних володінь, які вони втратили в роки колективізації; - повернення релігійним організаціям їх земельних володінь - вакуфів; - створення релігійного і національного центру, що користується довірою народу. …Німецька влада не схвалила меморандум.…Побоюючись арешту, А. Озенбашли вже не повернувся до свого помешкання. Про перипетії подальшого життя одного з лідерів кримськотатарського національного руху свідчать документи архівно-слідчої справи лідера української військової еміграції в Румунії, полковника Армії УНР, керівника одного з підрозділів Спеціальної служби інформації (ССІ) Румунії Гната Порохівського, який восени 1944 р. був заарештований радянською службою СМЕРШ—З допиту випливає, що А. Озенбашли в роки революції був пов’язаний з Д. Сейдаметом, який емігрував до Туреччини. У роки радянської влади був засуджений. Покарання відбував у Сибіру. Після відбуття покарання переїхав до Павлограда, де і працював лікарем до приходу німців. Там же німці встановили з ним зв’язок та запросили до Криму. На Батьківщині, за словами А. Озенбашли, вже існували татарські комітети. Його, як старого націоналіста, зустріли в Криму «с большим воодушевлением и выдвинули на пост муфтия (главы гражданской и духовной власти крымских татар)». Німці, на думку А. Озенбашли, підтримували цю ідею, але під будь-яким приводом зволікали з її реалізацією. На той час радянські війська почали вже загрожувати Криму й А. Озенбашли вирішив виїхати спочатку до Румунії, а потім до Туреччини для продовження антирадянської боротьби. Так де ж джерела що «Амет Озенбашли … підтримував таємні контакти з Радянським рухом опору»? НЕМА? --ROMANTYS (обговорення) 15:20, 10 травня 2020 (UTC) там стоїть джерело, чи ви не бачите? --Devlet Geray (обговорення) 15:23, 10 травня 2020 (UTC) Я подивися кримськотатарську вікіпедію. Там нічого такого немає, зате є спогади дочки Амета Озенбашли: «Ми опинилися між двох чобіт. Мій батько і інші кримськотатарські сім'ї хотіли втекти від цих двох диких чобіт. Один був фашистським чобітом Гітлера, а другий - фашистським чобітом Сталіна. Обидва зневажали татар. <...> Вони (німці) хотіли, щоб мій батько був колабораціністом. Вони передбачили йому таку позицію. Мій батько ніколи не приймав цю політику, тому йому довелося бігти від неї» --Devlet Geray (обговорення) 16:59, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «Майже половину радянського партизанського руху Криму складали етнічні кримські татари» — опа, а як це узгоджується з «організовані в Шуцманшафт для захисту кримськотатарських сіл від «відвідувань» партизанами[39], які нерідко закінчувались мародерством»? Кримчаки своїх грабували? Чи то була друга половина? Булм окремі загони з татар і не-? --ROMANTYS (обговорення) 09:56, 10 травня 2020 (UTC) я сумніваюся, але про 50% партизан писало багато дослідувачів (Людмила Алексєєва - історик та дисидент, одна з них) --Devlet Geray (обговорення) 10:07, 10 травня 2020 (UTC) окупаційній адміністрації вдалося завербувати в поліцейські формування бл. 15 тис. осіб і, фактично, поставити на грань знищення рад. партизан. рух --ROMANTYS (обговорення) 10:34, 10 травня 2020 (UTC) Там же: «Однак більша частина кримських татар не прилучилися до співпраці»: Кримськотатар. нац. рух у роки Другої світової війни не можна оцінити однозначно. З одного боку, він був типовим проявом колабораціонізму. З другого – не можна заперечувати його підтримку (до осені 1943) більшістю татар. населення Криму, завдяки чому окупаційній адміністрації вдалося завербувати в поліцейські формування бл. 15 тис. осіб і, фактично, поставити на грань знищення рад. партизан. рух. Тільки корінний перелом на Сх. фронті і заг. розчарування нім. окупаційною політикою привели до того, що крим. татари знову почали підтримувати рад. владу. --ROMANTYS (обговорення) 10:34, 10 травня 2020 (UTC) Романько не АД, а пропагандист. Я не буду використовувати його в статті --Devlet Geray (обговорення) 10:38, 10 травня 2020 (UTC) Це — енциклопедія історії України, Інститут історії України НАН України, більш ніж просто АД, нехтувати яким не можна. --ROMANTYS (обговорення) 10:55, 10 травня 2020 (UTC) можливо, але Романько -- пропагандист. В статті достатньо авторитетних джерел, я не буду використовувати Романька. Я би писав по Романьку, якби він не був тим, хто він є --Devlet Geray (обговорення) 10:58, 10 травня 2020 (UTC) дата публікації - 2010, а що було після 2014? Він с триколорами привітав Росію у Криму. Я, звичайно, не прихильник меджлісу, але порівнювати його с мусульманськими комітетами нацистського періоду — це звичайна пропаганда, як і усі книжки Романька --Devlet Geray (обговорення) 11:08, 10 травня 2020 (UTC) пропагандист ЧИЙ та ЧОГО? 1) «До 130 000 осіб загинуло під час окупації країнами Осі Криму»; 2) «було депортовано 191 044 кримських татар, а за даними самоперепису кримських татар, проведеного Національним рухом кримських татар, — 423 100», «загинуло приблизно 46, 2 % кримських татар» — беремо 46, 2 % від 423 100, отримуємо число 199 630. До 130 тисяч і майже 200 тисяч. Плюс 120 тисяч в голод 20-х, плюс вбиті в ЧА (служили 25 тисяч). То ХТО був більшим ворогом кримців — нацизм чи комунізм? Хто тут пропагандист совка та триколору? А Меджліс, як і мусульманські комітети, бореться за національні інтереси народу, проти совєтизації та русифікації. Честь цому та хвала. --ROMANTYS (обговорення) 11:22, 10 травня 2020 (UTC) чий: пропагандист російський, як ви бачите він вже не українский історик, а російський, тож він сам колобораціонист. чого: виправдання геноциду. Якщо хтось захоче почитати російсько-радянську пропаганду романька, то він зайде в російську статтю та почитає, а тут романьковської пропаганди не буде. В статті міліон різноманітних джерел, у тому числі беріївське число в 15 000 колоборантів, цього достатньо --Devlet Geray (обговорення) 11:29, 10 травня 2020 (UTC) Дивна у Вас логіка. «уся кримськотатарська інтелігенція була репресована у справі «націоналістичної партії „Міллі Фірка“»», знищено більше 530 тисяч кримчаків, кат Берія обізвав кримських нціоналістів колаборантами, але совок хороший, тому «більша частина кримських татар не прилучилися до співпраці» з німцями, а німці до приходу нікого не знищували, при відході «Вермахт і румунська армія евакуювали більшість гіві (помічників), їх родин та всіх, хто був пов'язаний з мусульманськими комітетами», але німці та мусульманські комітети погані. То хто виправдовує совок та геноцид? --ROMANTYS (обговорення) 11:45, 10 травня 2020 (UTC) Я це розумію і розумію тих, хто воював проти Радянського союзу, і навіть співчуваю їм, як співчуваю тим, хто гинув у рядах Червоної армії та отримував зірки героя ради чого? ради радянської влади, яка депортувала їх сім'ї та кинула в степ? Але це число 15 000, "винищення партизанського руху" потрібно як раз для того, щоб сказати, що ніхто в рядах Червоної армії не гинув, тому правильно зробили, що депортували --Devlet Geray (обговорення) 12:12, 10 травня 2020 (UTC) Депортували в 44-му 190 тисяч. Невже це все жінки, діти, каліки, пенсіонери, а боєздатних було лише 20 тисяч, кого забрали в 41-му? Жодного працюючого чоловіка на заводах? Та чому не гинув? В перші місяці війни німці взяли в полон більше мільйона червоноармійців. Невже жодного крииця не відпустили? Так важко набрати 15 тисяч хіві? І є де партизанити масово? Є де сховатись кільком тисячам, що їсти та пити? Зрештою, в СРСР кількість партизан на Україні була також перебільшеною, насправді «становила в 1941—1943 роках — від 5 до 30 тисяч бійців, в 1944 році — від 30 до 50 тисяч бійців.». Коли совок наступав — всі побігли в партизани.--ROMANTYS (обговорення) 14:21, 10 травня 2020 (UTC) не все, а 89,2 %. Якраз-таки це і важливо, що німці евакуювали всіх колабораціоністів. Чоловіки були на фронті, деякі працювали в евакуйованих підприємствах. Депортували невинних--Devlet Geray (обговорення) 14:44, 10 травня 2020 (UTC) Романько пише: подавляющая его часть (русских) вполне нормально восприняла депортацию крымских татар ... Просто очень был свеж страх, который они пережили многие русские в 1942-1943 годах. Благосклонное отношение поначалу немцев к РОА показало крымско-татарским националистам, что с дискриминацией русских покончено (про яку дискримінацію "русских" пише Романько?) --Devlet Geray (обговорення) 11:42, 10 травня 2020 (UTC) Росія спричинила кілька хвиль еміграції кримців (800—900 тисяч), заселила Крим росіянами, виморила кримців голодом (120 тисяч), вивезла хліб в Росію, винищила кримську інтелігенцію з Національної партії. Потім прийшли нацисти, змусили кримців створити батальйони самооборони, але ті батальйони жодної дискримінації щодо росіян, котрі жили в Криму, не чинили і Романько все бреше. Залишається лише вияснити, хто були оті партизани-мародери, від кого самооборона захищала татар? Не татари (бо свої), не росіяни (привід для дискримінації, бо попередні мотиви татари пробачили). Напевно, українці? Або естонці? --ROMANTYS (обговорення) 12:17, 10 травня 2020 (UTC) ВП:НДА. Я все це добре знаю і розумію. І колобораціонизм був, але він не був більш масовим, ніж в середньому по срср, як це хочуть зобразити --Devlet Geray (обговорення) 12:47, 10 травня 2020 (UTC) Та хто хоче зобразити? Людей примушували емігрувати, морили голодом, знищували еліту, русифікували, депортували з батьківщини.Те саме робили з українцями. Логічно, що частина не витримувала та йшла на співпрацю з меншим злом проти більшого (сподіваюсь, математика показала, що совок знищив більше татар, ніж знищили наці?). А з цієї статті здається, що волелюбних не було, всі мовчки терпіли. Навпаки, я б акцентував, що німці, на відміну від совка, своїх помічників не кинули в Криму, а евакуювали. --ROMANTYS (обговорення) 14:41, 10 травня 2020 (UTC) Не всі "мовчки терпіли". Від 3500 до 15 000 (є різні оцінки) співпрацювало з німцями, це вже вказано в статті --Devlet Geray (обговорення) 15:06, 10 травня 2020 (UTC) Про це взагалі три абзаци та окремий підрозділ, в чому претензія?--Devlet Geray (обговорення) 15:11, 10 травня 2020 (UTC) Відповідно до радянських джерел, понад 20 000 кримських татар було мобілізовано і відправлено на боротьбу з німцями під час нападу Німеччини на Радянський Союз. Багато хто з захоплених кримських татар, що служили в Червоній армії, потрапили в табори для військовополонених після того, як румуни і німці зайняли основну частину Криму. З листопада 1941 року німецька влада дозволила кримським татарам створити мусульманські комітети в різних містах як символічне визнання деяких місцевих органів влади, хоча вони й не отримали якоїсь політичної ваги[37]. У 1942 році німці стали набирати до своїх військових підрозділів радянських військовополонених. Таким чином, у німецькій армії було створено кілька різних допоміжних угрупувань[38]. Деякі з кримських татар були також організовані в Шуцманшафт для захисту кримськотатарських сіл від «відвідувань» партизанами[39], які нерідко закінчувались мародерством[40]. За даними німецьких та кримськотатарських свідчень німці змусили від 3 500[41], згідно з радянськими свідченнями — 15 000[42], кримських татар сформувати батальйони самооборони. Вермахт і румунська армія евакуювали більшість гіві (помічників), їх родин та всіх, хто був пов'язаний з мусульманськими комітетами, в Німеччину та Угорщину або Добруджу, де вони приєдналися до Східної тюркської дивізії. Крім того, наявність мусульманських комітетів, організованих з Берліна Едиге Кирималом та іншими членами турецької і добручанської діаспори, особливо компрометували місцеве населення в очах Радянського уряду. Зв'язок кримських татар з Туреччиною через пантюркських націоналістів також посилював бажання радянського керівництва депортувати увесь народ із Криму[43]. Дозвольте ще одне, радше формальне зауваження — у Вас у трьох місцях є одиничні підрозділи (2.1.1, 4.2.1, 8.1) при тому нема відповідно 2.1.2, 4.2.2, 8.2. Мені здається, було б краще або виділити додаткові підрозділи у цих місцях, або ліквідувати наявні шляхом об’єднання з рештою тексту--Mariupolianus (обговорення) 11:46, 10 травня 2020 (UTC) я можу це зробити, але навіщо? --Devlet Geray (обговорення) 12:17, 10 травня 2020 (UTC) на мій погляд підрозділи має сенс виділяти тоді, коли їх кілька, назвімо це почуттям прекрасного.--Mariupolianus (обговорення) 12:23, 10 травня 2020 (UTC) І ще одне. У Вас в джерелах матеріал «Захарова, Александра (2018). Немцы в Крыму: история и современность. Деловой Крым 11.» віднесена до наукових статей, але це типовий пропагандистський матеріал без найменших ознак науковості. Може його перенести в інший розділ приміток?--Mariupolianus (обговорення) 12:08, 10 травня 2020 (UTC) так, переніс у інший розділ Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 12:17, 10 травня 2020 (UTC) «видатний політичний та державний діяч Криму Амет Озенбашли, наприклад, був категорично проти окупації» — стиль. так і сказав? «Гітлер, я проти, щоб ти окуповував Крим?» і гнправда (див. подані джерела)--ROMANTYS (обговорення) 12:52, 10 травня 2020 (UTC) Да, так і сказав. Там стоїть посилання - Алан Фішер. Я схильний більше довіряти міжнародним джерелам, ніж доповідям КДБ --Devlet Geray (обговорення) 12:59, 10 травня 2020 (UTC) Не КДБ а архіви СБУ. Дивно в українській статті не довіряти українським джерелам, затк вірити російським--ROMANTYS (обговорення) 13:08, 10 травня 2020 (UTC) Фішер це британське джерело --Devlet Geray (обговорення) 13:28, 10 травня 2020 (UTC) А Бугаєв? (Член партии «Единая Россия».) --ROMANTYS (обговорення) 13:40, 10 травня 2020 (UTC) «брали активну участь у партизанському русі» — посмлання на Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни, а Крим тоді не належав Україні. --ROMANTYS (обговорення) 12:57, 10 травня 2020 (UTC) так і України на той час не було, тоді будемо вилучати цю статтю, на яку посилання? --Devlet Geray (обговорення) 12:59, 10 травня 2020 (UTC) Перенаправляйте на радянські партизани. --ROMANTYS (обговорення) 13:08, 10 травня 2020 (UTC) навіщо? коли в Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни йде мова про партизанський рух на території України, а не в УРСР, цитата зі статті Довше діяли партизани в Криму. --Devlet Geray (обговорення) 13:13, 10 травня 2020 (UTC) Питання спірне. Дальше цитата: «Загальна чисельність українських партизанів» посилає саме на УРСР. --ROMANTYS (обговорення) 13:27, 10 травня 2020 (UTC) «Політика Туреччини» Тема розкрита однобоко, не подано вплив на турецько-радянські відносини пакту Молотова-Ріббентропа, таємного протоколу до нього про поділ сфер впливу та подальшого візиту Молотова в Берлін, де говорилось про Турцію. --ROMANTYS (обговорення) 13:22, 10 травня 2020 (UTC) Розділи «Політика Туреччини» та «Неблагонадійність» попросту перекладені з рувікі. --ROMANTYS (обговорення) 13:34, 10 травня 2020 (UTC) а я їх туди (в рувікі) і додав;) --Devlet Geray (обговорення) 13:43, 10 травня 2020 (UTC) Разом з російською пропагандою. Див нижче. --ROMANTYS (обговорення) 13:48, 10 травня 2020 (UTC) Ну як в статті одночасно може бути «жоден народ за всіма міжнародно-правовими нормами не може і не повинен бути відповідальним та підлягати покаранню за дії, скоєні окремими представниками цього народу» та «Багато інших народів теж були посібниками нацистів»? --ROMANTYS (обговорення) 13:48, 10 травня 2020 (UTC) а це як раз не я додав сюди. І там далі йде: "а це вказує на те, що деяких людей на окупованих територіях мобілізували насильно"--Devlet Geray (обговорення) 13:55, 10 травня 2020 (UTC) «не я додав» — так не піде. Ви номінуєте, Вам і відповідати за весь текст. Або знімайте з номінації.--ROMANTYS (обговорення) 14:24, 10 травня 2020 (UTC) ні, не буде цього. І ця цитата як раз підтверджує, що ні радянське право, ні міжнародне не давали права депортувати весь народ за співпрацю частини народу. --Devlet Geray (обговорення) 14:35, 10 травня 2020 (UTC) Ще раз пояснюю: з одного боку стаття каже, що не можна звинувачувати татарський народ з-за окремих представників, з іншого — сама звинувачує інші народи («теж були посібниками нацистів»). Необ'єктивно. --ROMANTYS (обговорення) 14:52, 10 травня 2020 (UTC) я зрозумів, з чим пов'язано ваше обурення --Devlet Geray (обговорення) 15:14, 10 травня 2020 (UTC) «Як порівняти з довоєнним часом найбільше збільшилася частка українців у Криму — майже в 2 рази з 13 % до 22 %, росіян майже в півтора — з 48 % до 72 %. Частка білорусів зросла більш ніж в 2 рази.» — ПЕРЕВІРИМ МАТЕМАТИКУ: 22/13=1,69. І де там є «майже в 2 рази»? 72/48=1,5 ПРИ ЦЬОМУ: українців стало більше на 22-13=9%, а росіян стало більше на 72-48=24%. А ще білорусів виросло «більш ніж в 2 рази», при цьому їх всього 2%. Як можна обіграти статистику. Частка українців збільшилася майже в 2 рази, білорусів більш ніж в 2 рази, при цьому їх сумарно збільшилось на 11% та сумарно склало аж 24%, а нещасних росіян тільки в 1,5 рази, але збільшилось на 24% і склало 72%. Бідні росіяни. Дискримінація! --ROMANTYS (обговорення) 15:10, 10 травня 2020 (UTC) Так Зроблено --Devlet Geray (обговорення) 16:22, 11 травня 2020 (UTC) «1954 року Хрущов дозволив Криму увійти до складу Української РСР» — і знову російська пропаганда — у всьому винен Хрущов. Та почитайте хоча б Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР, що не він вирішував. --ROMANTYS (обговорення) 15:29, 10 травня 2020 (UTC) і де ви тут пропаганду побачили? Були об'єктивні причини, тому Хрущов дозволив. Якби Хрущов не дозволив -- не було б ніякої передачі, тоталітаризм він такий--Devlet Geray (обговорення) 15:45, 10 травня 2020 (UTC) Чи може стаття бути вибрана? - Devlet Geray (обговорення) 08:29, 18 травня 2020 (UTC) Ще зарано. Не пройшло навіть 2 тижнів. --Sehrg (обговорення) 09:03, 18 травня 2020 (UTC) а потрібно, щоб пройшло 2 тижні? --Devlet Geray (обговорення) 09:09, 18 травня 2020 (UTC) Підсумок За результатами обговорення стаття отримала статус «вибраної». --Old Navy 04:50, 23 травня 2020 (UTC) Примітки

Статтю «Депортація кримських татар» поліпшено в рамках місяця Криму (13 квітня — 17 травня 2020 року)

Фото

Приберіть фото євреїв)

• прибрав, додав iнше фото, а точнiше коллаж - Devlet Geray (обговорення) 20:45, 8 травня 2019 (UTC)

Пошук консенсусних змін

Див. Обговорення користувача:KHMELNYTSKYIA#Що це було?

Неузгоджені правки, diff. Пояснення, на жаль, непереконливі.

Згідно ВП:КС, повертаю останню консенсусну версію 3 вересня, щоб далі тут обговорювати та узгоджувати.

— Юрій Дзядик (о•в) 14:44, 8 вересня 2018 (UTC).

Варто?

Чи варто додавати у статтю інформацію про планування єврейської автономії у Криму? : — Devlet Geray (обговорення) 16:41, 13 травня 2019 (UTC)

ніхто не відповів. Краще не буду - Devlet Geray (обговорення) 23:18, 15 травня 2019 (UTC)

---

[1] = Крым чуть не стал Израилем. Почему Украина не хотела забирать полуостров // Сергей Осипов, Аргументы и факты, 15.10.2008 00:05

— Yuri V. (о•в) 13:44, 12 травня 2020 (UTC).

Критика

Devlet Geray Вітаю. Пророблена Вами робота є, безумовно, вкрай важливою і необхідною, але разом з тим мушу відзначити, що на мій суб'єктивний погляд, стаття має багато недоліків, на які не звернули увагу під час основного обговорення. Зауваження можуть бути дещо суворими, але мене цікавить винятково енциклопедична подача сухих фактів.

• Преамбула містить ряд оціночних емоційних суджень. Перш за все, варто прибрати фразу про постанову Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944, оскільки у даному контексті вона є зайвою як надмірна деталізація. По-друге, мене турбує подання інформації "Національного руху кримських татар", котрий наводить цифри у 2.2 рази більші, ніж є загальноприйнятими. Це не академічне джерело, і до того ж воно залежне. Я ніде не зустрічав джерела, які пишуть про 423 тисячі. Тому її слід вилучити як порушення зваженості викладу різних точок зору.

• У фразі "70 ешелонами, у кожному з яких було по 50 вагонів" (2 абзац преамбули) є надмірним деталізувати кількість вагонів. "відправили за кілька тисяч кілометрів від рідної домівки[8][9][10], — нині є днем трауру в історії кримськотатарського народу" звучить занадто емоційно: варто прибрати пасаж про рідну домівку, а про день трауру слід згадати у абзаці про реакцію та вшанування.

• Не надто чітко прописані причини депортації: слід принаймні одним реченням зазначити про кількість кримських татар, що були колаборантами і тих, що воювали в антинацистському русі. А то втрачається контекст оповіді. Фраза "Депортація кримських татар стала символом страждань і гноблення малих народів Радянського Союзу" не енциклопедична, або наведіть авторитетні джерела, що висловлюються в подібному ключі.

• Розділ "Передумови" є дещо не нейтральним. Варто додати одним реченням факт набігів кримських татар на слов'янські землі, як про це згадує англомовна вікіпедія. Фраза "1783 року кримські татари втратили власну державність, а півострів потрапив до складу Російської імперії." також емоційна, слід коротко подати факт анексії Російською імперією кримського півострову.

• Перепрошую за тавтологію, але загальна емоційність статті вельми псує її енциклопедичність. Розділ про передумови вкрай роздутий, взагалі варто прибрати пасажі на кшталт "І була ще й нелегальна еміграція. В одному тільки Перекопському повіті спорожніли 278 селищ і, за даними земства, до 1870 року 244 з них залишалися в руїнах; всього ж в колишніх чотирьох кримських повітах кримські татари покинули 687 селищ, з яких 315 зовсім спорожніли". Це не стаття про історію кримських татар, це повинна бути дуже стисла довідка з висвітленням найосновніших, найсуттєвіших фактів.

• Посилання у розділі часто стоять, але не ведуть до відповідної книги. Скажімо посилання 43 (Williams, 2001, с. 379) оформлено неправильно. Ще більше питань до фрази, яке воно має підтверджувати. "Деякі з кримських татар були також організовані в Шуцманшафт для захисту кримськотатарських сіл від «відвідувань» партизан, які нерідко закінчувались мародерством." Вельми апологетичне твердження, разом з тим потрібні академічні джерела, які б розкривали характер ставлення радянських партизан до місцевого населення й вчинювані злочини: словосполучення "нерідко" досить розмите.

• Розділ "Підстави" також завеликий. Немає потреби детально описувати потуги окремих російських публіцистів й дослідників виправдати депортацію: маргінальні версії слід описувати дуже коротко. Надмірним є і вставлення у тіло статі великої кількості цитат, це взагалі недоречно, але тут з ними явний перебір. Наприклад, для чого задувати про балкарців? Стаття потребує детальної вичитки, мають місце граматичні помилки, "кострубаті" речення, що ускладнює читання тексту.

• Окреме зауваження щодо оформлення джерел українською та російською мовами. Дуже багато оформлено не за Шаблон:Книга й Шаблон:Стаття, багато посилань на публіцистику. Розділ про вшанування написаний дещо незграбно, різні абзаци слід переписати в один із залишенням основних фактів.

Мене також цікавить, чи Ви перевіряли написане з наведеними англомовними джерелами, принаймні з тими науковими статтями, де є ідентифікатор DOI? Хоча статті вже надали статус доброї, але вона потребує суттєвої доробки, зокрема у плані НТЗ та зваженості викладу.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 10:55, 17 травня 2019 (UTC)

Вітаю. Дякую за зауваження.

Преамбула містить ряд оціночних емоційних суджень. - преамбулу, з деякими змінами, я переписав з ЕІУ, як мені і було рекомендовано на сторінці обговорення

Фраза "Депортація кримських татар стала символом страждань і гноблення малих народів Радянського Союзу" не енциклопедична - це, здається, також з ЕІУ, яку мені рекомендували використовувати

У фразі "70 ешелонами, у кожному з яких було по 50 вагонів" (2 абзац преамбули) є надмірним деталізувати кількість вагонів. "відправили за кілька тисяч кілометрів від рідної домівки[8][9][10], — нині є днем трауру в історії кримськотатарського народу" звучить занадто емоційно - це також з ЕІУ;

Посилання на Williams відредагував

додав інформацію про набіги, придумані Карамзіном і доповненні Соловьовим, Ключевським та Новосельцевим

"Хоча офіційною причиною депортації стало огульне звинувачення всього кримськотатарського народу в нібито массовому співробітництві з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни[7]" - ось причина депортації в преамбулі

На інше відповім пізніше - Devlet Geray (обговорення) 11:21, 17 травня 2019 (UTC)

про 423 100, це ж подано як одна із декількох існуючих цифр, а також прямо сказано, що це дані Національного руху кримських татар;

вона не подана як переважна або більш точна, а просто як одна з - Devlet Geray (обговорення) 16:17, 17 травня 2019 (UTC)

все я знайшов незалежне (Нац. рух кримтатар теж, але все ж) джерело видавництва Колумбійського університету с цією цифрою. - Devlet Geray (обговорення) 18:37, 17 травня 2019 (UTC)

Чисельність депортованих

Devlet Geray Вітаю. Почав перевіряти статтю на предмет відповідності інформації в ній з джерелами. Питання, яке піднімав вище стосовно депортованих: у преамбулі згадується загальнопоширена версія (191 тисяча) й сумнівна цифра у 2.2 рази більша. Там перше посилання на Allworth, Edward (1998). The Tatars of Crimea: Return to the Homeland: Studies and Documents, ст 6. І на тій сторінці не має жодних відомостей про депортацію. Друга книга базується на самопереписі, тобто це неакадемічне й залежне джерело; взагалі не відомо, яка застосовувалася методика перепису і т.п. Відповідно, я вилучаю цю інформацію з преамбули.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 09:07, 28 травня 2019 (UTC)

KHMELNYTSKYIA, вітаю, ця інформація є у джерелі, дивіться [2], треба пошукати цей абзац у книзі. - --Devlet Geray (обговорення) 11:10, 28 травня 2019 (UTC)

ви дали посилання на зовсім іншу книгу цього ж автора: [3], а число 423,100 в цій книзі - [4], інтернет-версії якої не існує. - --Devlet Geray (обговорення) 11:20, 28 травня 2019 (UTC)

Devlet Geray Здається, це Ви дещо наплутали, посилання йшло саме на Allworth, Edward (1998). The Tatars of Crimea: Return to the Homeland: Studies and Documents. Що стосується книги 1988 року, то тут дійсно потрібно повну цитату, тому що, як видно з контексту (The surviving 54 percent amounted to 228,474, showing that 423,100 persons had lived in the Crimea even after loss of some 57,000 owing to the Nazi invasion of the Crimean peninsula. Subsequent self-censuses conducted in 1971 ...) автор, ймовірно, посилається на самоперепис 1971 року. Тут потрібні дійсно незалежні джерела, і бажано навіть не одне.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 08:22, 29 травня 2019 (UTC)

добре, але це вже два джерела. Чому ця цифра не може бути відображена в преамбулі, як одна з декількох? З формулюванням "згідно кримськотатарському національному руху,..." --Devlet Geray (обговорення) 12:50, 1 червня 2019 (UTC)

Devlet Geray Не зовсім зрозумів Вашу думку, джерело є тільки одне (книга 1988 року), і воно викликає сумнів з огляду на посилання на самоперепис 1971 року, що подає сумнівні цифри. Ці дані не можуть бути представлені в преамбулі нарівні із загальноприйнятими оцінками, які дає наприклад та ж Енциклопедія історії України чи Британніка. Відтак, ми не можемо робити певну оцінку чисельності більш значимою, ніж вона є насправді. Моя позиція не має жодного іншого підґрунтя, а ніж дотримання енциклопедичності. Скажімо, якби в статтю про Голодомор стали посувати оцінку у 10 мільйонів, висловлену одного разу Ющенко, її б так само вилучили. Отож, для підтвердження версії про 400 тисяч необхідні незалежні академічні джерела з оглядом методики оцінки депортованих.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 17:01, 1 червня 2019 (UTC)

• перше джерело - це самоперепис (тобто первинне джерело), друге джерело - це книга Юрія Османова, яка вказує це число відповідно до перепису, а третє джерело - книга 1988 року, яка посилається на перші два джерела --Devlet Geray (обговорення) 12:13, 24 червня 2019 (UTC)

Згідно Великій російській енциклопедії, в Узбекистані зараз живе 239 тисяч кримських татар (а також в Таджикистані (9,4 тис. чол.), в Киргизії (3,6 тис. чол.) + в Криму, якщо вірити даним перепису 2014 року, майже 300 тисяч. Виходить, понад півмільйона. Як це можливо при 191 тисячі депортованих, якщо врахувати, що 46% (та навіть офіційні 20%) загинуло в перші роки висилки? Зростання на 450-500% за 70 років? такого не буває --Devlet Geray (обговорення) 14:50, 19 листопада 2019 (UTC)

• нема відповіді, додав інформацію --Devlet Geray (обговорення) 19:19, 3 грудня 2019 (UTC)

Про Кримську народну республіку

Після розпаду Російської імперії, 18 жовтня 1921 року кримські татари відновили свою державність у складі створеного СРСР

В тексті немає жодної згадки про КНР і її боротьбу з більшовиками, тому в цьому контексті фраза не дуже коректна. --MiskoGe (обговорення) 11:21, 30 травня 2019 (UTC)

• згоден. Додав інформацію про КНР --Devlet Geray (обговорення) 13:11, 1 червня 2019 (UTC)

Поки що перенесу сюди

• П. Д. Овчаренко. Депортація кримськотатарського народу 1944 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 339. — ISBN 966-00-0405-2.
• М. І. Панчук. Депортація кримських татар // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• О. В. Романько. Національний рух кримських татар у роки другої світової війни // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 325. — ISBN 978-966-00-1061-1.

— Це написав, але не підписав користувач Devlet Geray (обговорення • внесок) 12:31, 17 листопада 2019.

Нині

Нині для вікіпедії мабуть і слово-паразит, а для ЕІУ абсолютно нормальне слово: 18 трав. 1944 – початок депортації – нині є днем трауру в історії кримськотатар. народу. :) --Devlet Geray (обговорення) 22:11, 11 травня 2020 (UTC)

«Нині» в тій статті можна визначити за датою публікації, що вказана нижче. Для статті Вікіпедії таке не підходить, оскільки складно визначити, чи це має бути дата додавання якогось тексту до статті, чи дата якогось використаного джерела.--Роман Рябенко (обговорення) 12:52, 22 січня 2021 (UTC)

Сталін у 1959, 1970, 1979 заборонив

• diff Сталін прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар і в наступних переписах населення СРСР (1959, 1970, 1979) заборонив будь-які згадки про кримських татар

Сталін у 1959, 1970, 1979 заборонив виглядає як містика. Необхідно надати ВП:АД.

— Yuri V. (о•в) 13:03, 12 травня 2020 (UTC).

• джерела вже надані в статті (Buckley, Cynthia J.; Ruble, Blair A.; Hofmann, Erin Trouth (2008). Migration, Homeland, and Belonging in Eurasia. Washington, D.C.: Woodrow Wilson Center Press. ISBN 9780801890758. LCCN 2008015571. OCLC 474260740.), сторінка 238 --Devlet Geray (обговорення) 14:35, 12 травня 2020 (UTC)

• Шановний Devlet Geray! Сталін помер у 1953, тому він не міг щось заборонити у !959, 1970, 1979 роках. Виправте, будь ласка, викладення. Прохання надати АД на посмертні накази Сталіна то жарт: на стор. 238 вказаної книги немає містики, написано дещо інше. — Yuri V. (о•в) 21:32, 12 травня 2020 (UTC).

Посилання на дизамбіг

навіщо ви повертаєте червоне посилання? воно веде на дізамбіг, тому виділяється червоним кольором! --Devlet Geray (обговорення) 16:37, 22 травня 2020 (UTC)

• Червоним посилання повинно бути лише на неіснуючу статтю. Дизамбіг Перепис населення СРСР має виділятися іншим кольором, не червоним. — Yuri V. (о•в) 17:04, 22 травня 2020 (UTC).

• в мене червоним підсвічується, як фон --Devlet Geray (обговорення) 17:11, 22 травня 2020 (UTC)
• Рожевим точніше --Devlet Geray (обговорення) 17:12, 22 травня 2020 (UTC)

• Це тому, що Ви (для патрулювання) увімкнули функцію Налаштування→Додатки→DisambigHili. Читачі цього не бачать. Можете на якийсь час відімкнути, і пересвідчитись. — Yuri V. (о•в) 21:48, 22 травня 2020 (UTC).

• добре, я зрозумів, дякую за пояснення! зараз поверну --Devlet Geray (обговорення) 22:25, 22 травня 2020 (UTC)