Обговорення:Маса

Стаття «Маса» входить до спільного для всіх мовних розділів Вікіпедії списку необхідних статей. Її покращення й доведення до статусу вибраної є важливим напрямком роботи проєкту.

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 1, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «майже повна стаття».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «найвища»
	Чим допомогти:

Рік	2010	2011	2012
Переглядів	10934	17209	22069

"Фізичне поняття маси випливає з математичної теорії будови реального фізичного простору." - Золоті слова! Нічого проти НЕ маю.
"Теорія множин, топологія і фрактальна геометрія дозволяють збудувати простір, як математичну решітку топологічних куль - тессе-решітку, яка наділена фрактальними властивостями." - Цілком можливо, що засобами математики можна щось побудувати... Проте є маленька проблема, поставлена Гільбертом, котрий хотів звести всю математику до арифметики... В 30-х роках Гедель доказав, що цього зробити НЕ можливо. Тобто сам "аксіоматичний підхід" має імманентні вади. А теоретики хочуть на базі математики побудувати "теорію всього" чи "чогось"... Звичайно, тут мені приходить на пам"ять твір знаменитого вождя "Матеріалізм і емпіріокритицизм"... І я з ним погоджуюся, - попереду воза (теорії) повинен йти експеримент (звичайно не сліпий).
Моя концепція, Володя, випливає з того, що наш Всесвіт є всього лише 3М- булька в 4М- просторі... Можна сказати, що наш Всесвіт є аналог "чорного тіла", чи "хвилеводу"... іншими словами, альфа і омега такого простору - це "хвилевий опір вакууму"...

Нові теорії

Фізичне поняття маси випливає з математичної теорії будови реального фізичного простору. Теорія множин, топологія і фрактальна геометрія дозволяють збудувати простір, як математичну решітку топологічних куль - тессе-решітку, яка наділена фрактальними властивостями. В такому підході до фундаментальних понять на перше місце виходить "теорема чогось", тобто, первинним є певний об'єкт, що є типово для теорії множин. Тоді, маючи визначення первинного "чогось", ми можемо досліджувати його поведінку в тессе-решіці, тобто, просторі мозаїчно складеному з таких первинних одиниць - топологічних куль. (Натомість, переважна більшість науковців все ще прагне одразу відштовхуватись від "теорії усього", тобто, теорії, яка об'єднує всі сили, спостережувані в фізиці; але в такому разі фундаментальний базис залишається невизначеним.) В тессе-решітці може виникнути локальна деформація, а саме фрактальна деформація топологічної кулі. Наявність такої деформаці в математичній тессе-решітці цілком логічно зіставити з фізичним поняттям маси. Отже, маса канонічної елементарної частинки - це відношення первинного об'єму топологічної кулі V_o в виродженій тессе-решітці до об'єму тієї ж топологічної кулі, але фрактально-деформованої V_д, тобто, маса m = V_o/V_д, де справджується нерівність V_д < V_o. Під час руху такої частинки-деформації відбувається її фрактальна декомпозіція: через взаємодію з тессе-решіткою, яка формує реальний простір, ціла локальна деформація розпорошується так, що частинка стає оточуваною елементарними збуреннями, які переносять фраґменти маси. Частинка разом з елементарними збуреннями має відображення в квантовій механіці - це хвильова $\psi$-функція частинки. Дані елементарні збурення, носії маси, названо інертонами. [за працями Michel Bounias and Volodymyr Krasnoholovets: див. в http://arXiv.org та в книзі V. Krasnoholovets, Structure of Space and the Submicroscopic Deterministic Concept of Physics, Apple Academic Press (2017) ].