Обговорення:Старий Сонч
Старий Санч
[ред. код]327. Сергійчук В. І. Українська дипломатія й утвердження державних кордонів 1917-1920 рр. // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - К., 1998. – Вип. 1. – С. 58–62.
Після підписання Берестейського договору 9 лютого 1918 року, яким визнавалася незалежність УНР з боку Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Туреччини, українські дипломати в Бересті розпочали переговори про розмежування з делегацією Радянської Росії, яку до цього змусили центральні держави. На запит делегації УНР на засіданні Ради Міністрів УНР 14 лютого 1918 року було визнано за можливе погодитися на укладання миру з урядом Леніна за умови, що «Крим остається під впливом України» і «Весь флот (також і торговельний) на Чорному морі належить тільки Україні».[5]
Готуючись до переговорів з сусідами в справі розмежування, спеціальна комісія під головуванням сенатора Сергія Шелухина, призначеного старшим делегації Української Держави, визначила державні кордони Української Народної Республіки, зазначаючи таке:
«На підставі етнографічного принципу, з потрібними до його корективами, і основ народнього самовизначення, проголошених в декларації Президента Вільсона, Уряд Української Народньої Республіки, залишаючи остаточне вирішення питання про межі Міжнародному Конгресові Миру, державними межами України вважає:
НА ПІВНІЧ: …
…
НА ЗАХІД: починаючи з Сарнак межа йде по лінії: Межиріччя, Радин, Пугачів, Красностав, Щебрешин, Білгорай, Тарноград, од якого йде на південний захід і переходить на лівий бік Сану до Лежайська, далі йде по Переворськ, Каннугу, Монастир, Явірник, Динів, Домараф, Коросна, Жмигород по при Горлиці і Грибів на Коро[ле]ву Руську, Навойову, попід Старий Санч до Шляхтової на Білу і Чорну Воду та Яворки через Пінини аж до Угорської границі; від Шляхтової межа йде в південнім напрямі на захід від с. Великого, Липника, а звідці звертається на південний схід …
До України належить також Кубаньщина та Черноморщина в їх етнографічних межах».[6]
- [2] Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУ). — Фонд 1115 …
- [6] Там само. Фонд 3696. — Опис 1. — Справа 178. — Аркуші 7-8.
Отже, професор Володимир Сергійчук не вживає 'Старий Санч' як сучасну географічну назву, а цитує її у первинному документі 1918 року, у якому є застарілі терміни (приміром, Сан замість Сян, Радин замість Радинь-Підляський тощо). Є одруки, неіснуюче місто Пугачів замість Парчів, Домараф / Домарадз, Корова Руська замість Королева Руська. Тому цей цитований первинний документ не є АД для назви 'Старий Санч'.
Стаття перейменовується на назву Старий Сонч, яка була консенсусною з 22 жовтня 2008 по 1 серпня 2017.
— Юрій Дзядик (о•в) 12:29, 2 серпня; вікіфікація, уточнення — 09:39, 4 серпня 2017 (UTC).
- Старий Санч scholar.google
- Старий Сонч --Vujko Mytró (обговорення) 12:32, 9 липня 2018 (UTC)
Традиція
[ред. код]NickK. Велика - уклінна - дяка за все «добре». Але то таке. А тут адм-р-перевіряльник-скарбник вкотре, вважаю, зловживає своїми правами. Нехай М. Козленко скористається пошуком, наприклад, на Zbruč Cтарий Сонч. Чи в нас немає традицій? Чи в лемків не було жодних традицій? Чому тоді Горлиці, Краків тощо? --Vujko Mytró (обговорення) 14:12, 9 липня 2018 (UTC)
AlexKozur. На якій підставі ви видалили джерело з 1889 року, яке однозначно свідчить про тривалість традиції називати це місто на Лемківщині власне як С. Санч? Вважаю цю дію вандальною. --Vujko Mytró (обговорення) 03:40, 10 липня 2018 (UTC)
- у джерелах не зазначається про традиційність цієї назви. Потрібно що було джерело в якому зазначалось це. Все інше це лише ВП:ОД--Чорний Кіт Обг. 03:48, 10 липня 2018 (UTC)
AlexKozur. (персональний випад приховано). Є ще ВП:НДА. Якщо варіант назви зустрічається у доступних (а ще є недоступні) майже 130 років, то й є традиція. Якщо виявиться, що варіант Сонч теж вживають ~130 років - тоді це теж традиція. Що змінить суть справи. --Vujko Mytró (обговорення) 06:02, 10 липня 2018 (UTC)
- гаківка також згадується в джерелах 130 річної давнини. А ваше перше речення порушення ВП:Е. Не ми повинні вирішувати що є традиційна назва, а джерела.--Чорний Кіт Обг. 06:11, 10 липня 2018 (UTC)
- Що по вашому традиція AlexKozur? Гаківка згадується і в сучасних [1]. Я виправив перше речення - тепер діло за вами AlexKozur. --Vujko Mytró (обговорення) 12:24, 10 липня 2018 (UTC)
- про традиційність назви повинні говорити мовознавці (або у даному випадку навіть історики), а не дописувачі Вікіпедії. Бо у такий спосіб я можу сказати, що і назва Старий Сонч є традиційною, посилаючись на джерела. А у наданих Вами джерелах цього немає. На усе інше, що не відноситься до теми відповідати не буду.--Чорний Кіт Обг. 07:04, 11 липня 2018 (UTC)
Чи були лемки у меншості?
[ред. код]- commons:category:ethnographic maps of Cisleithania
- file:1916 - Galizien, Bukowina und Dalmatien - Die Verteilung der Umgangssprachen in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern nach dem Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910.jpg
- file:Austria-Hungary (ethnic) - 1880 Podkarpacie.jpg
Галичина, Буковина та Далмація. Мовна мапа у розрізі судових округів[de].
позначення: Л — Львівська область, М — Малопольське воєводство, П — Підкарпатське воєводство.
- українці: М Muszyna 103, П Bukowsko 139, П Baligród 86, П Lisko 87, П Lutowiska 88, П Ustryki Dolne 89, П Bircza 36, Л Dobromil 37, Л Niżankowice 119
- поляки: 102 М Altsandez, 104 М Neusandez, 49 М Grybów, 45 М Gorlice, 59 П Żmigród, 77 П Dukla, 140 П Rymanów, 141 П Sanok, 23 П Brzozów, 24 П Dynów, 118 П Dubiecko, 120 П Przemyśl
— Yuri V. (о•в) 16:09 — 17:55, 27 січня 2022 (UTC).
- Сільські повіти:
- Бещадський => Устрики-Долішні
- Березівський => Березів
- Дембицький => Дембиця
- Кольбушовський => Колбушова
- Коросненський => Коросно
- Ліський => Лісько
- Лежайський => Лежайськ
- Любачівський => Любачів
- Ланцуцький => Ланцут
- Мелецький => Мелець
- Ніжанський => Нисько
- Перемишльський => Перемишль
- Переворський => Переворськ
- Ропчицько-Сензішовський => Ропчиці
- Ряшівський => Ряшів
- Сяніцький => Сянік
- Стальововольський => Стальова Воля
- Стрижівський => Стрижів
- Тарнобжезький => Тарнобжег
- Ярославський => Ярослав
- Ясельський => Ясло