Обговорення:Юстус фон Лібіх
Найсвіжіший коментар: Yakudza 16 років тому
==Прізвище==
Я не знаю як вимовляється Liebig. Але, здається, хіміки пишуть його ім'я тільки як Лібіх. «Фон», до речі, невід'ємна частка імені, його не ставлять де заманеться. --Tigga 10:42, 1 грудня 2007 (UTC)
- я про це знаю. Щоправда, для означення g через г приводу не має.--A® 21:21, 2 грудня 2007 (UTC)
- Тобто ви хочете навчити всіх хіміків як вимовляти і писати Liebig українською бо вони 100 років писали і вимовляли неправильно ? --Tigga 09:43, 4 грудня 2007 (UTC)
- Є чудове росiйське прислiв'я: "Лучше позже, чем никогда". Колись писали "Iвангое", тепер нормально вживають "Айвенго", не оновлюється тiльки стара латина, та давньогрецька. В українськiй вiкiпедiї намагаються й з української зробити мертву мову. Всi сучаснi мови оновлюються на 10-20 вiдсоткiв за 5 рокiв, лiдер - американська англiйська до 20%. Потрiбнi якiсь додатковi аргументи? Може повернемось до трьох назв хвороб, яких було достатньо 300 рокiв тому? Канонiчно, iсторично i згiдно з росiйською версiєю українського правопису. Всi щасливi.
- Ви помиляєтеся. Німецьке письмо не є суто фонетичним, вимова деяких літер залежить від їхнього оточення та позиції в слові. Зокрема, g після i наприкінці слова вимовляється як середньонебінний приголосний (так званий ich-laut), щось таке, як українське хь (а в деяких діалектах навіть як шь). Отже заміна Івангое→Айвенго — це дійсно наближення до оригінальної вимови, натомість заміна Лібіх→Лібіґ — це, навпаки, віддалення від оригінальної вимови.—See-Saw Itch 12:52, 4 грудня 2007 (UTC)
- За Вашою логiкою треба писати українською "Лєйпцiх" замiсть нормального Ляйпцiґ? Бiгме, живучи кiлька рокiв у Нiмеччiнi, я нiколи не чув такої вимови назви цього мiста, та й в унiверситетi не пригадую, щоби ich-laut якось звучало в iменi хiмiка :)
- Шановний, ми живемо НЕ у Німеччині і розмовляємо та пишемо НЕ німецькою мовою. --Movses
- За Вашою логiкою треба писати українською "Лєйпцiх" замiсть нормального Ляйпцiґ? Бiгме, живучи кiлька рокiв у Нiмеччiнi, я нiколи не чув такої вимови назви цього мiста, та й в унiверситетi не пригадую, щоби ich-laut якось звучало в iменi хiмiка :)
- останню букву слід варіювати у передаванні г→ґ. Хоч ґ при вимові глухе, воно наявне у прізвищі.--A® 21:07, 4 грудня 2007 (UTC)
- Ніяк не можу збагнути Вашої логіки. Чому «слід»? Чому саме «ґ»? Адже g в цьому випадку читається не тільки як глухий звук замість дзвінкого, а ще й як фрикативний замість проривного, середньонебінний замість задньонебінного, тобто найближче передається через українську літеру х (ще ближче було б хь, але таке написання не типове для української мови). І до того Лібіх ще освячене традицією. В чому ж справа? Ви надаєте перевагу транслітерації перед транскрипцією? —See-Saw Itch 05:49, 5 грудня 2007 (UTC)
- Вважаю, що аргументація переконлива і вичерпна. Тому я перейменовую статтю. Дискусії щодо правопису ще можуть бути, в окремих випадках, коли є розбіжності у авторитетних джерелах, а коли все так однозначно, то наші дискусії будуть оригінальним дослідженням. --Yakudza -พูดคุย 17:10, 17 грудня 2007 (UTC)
- Ніяк не можу збагнути Вашої логіки. Чому «слід»? Чому саме «ґ»? Адже g в цьому випадку читається не тільки як глухий звук замість дзвінкого, а ще й як фрикативний замість проривного, середньонебінний замість задньонебінного, тобто найближче передається через українську літеру х (ще ближче було б хь, але таке написання не типове для української мови). І до того Лібіх ще освячене традицією. В чому ж справа? Ви надаєте перевагу транслітерації перед транскрипцією? —See-Saw Itch 05:49, 5 грудня 2007 (UTC)
- Ви помиляєтеся. Німецьке письмо не є суто фонетичним, вимова деяких літер залежить від їхнього оточення та позиції в слові. Зокрема, g після i наприкінці слова вимовляється як середньонебінний приголосний (так званий ich-laut), щось таке, як українське хь (а в деяких діалектах навіть як шь). Отже заміна Івангое→Айвенго — це дійсно наближення до оригінальної вимови, натомість заміна Лібіх→Лібіґ — це, навпаки, віддалення від оригінальної вимови.—See-Saw Itch 12:52, 4 грудня 2007 (UTC)
- Є чудове росiйське прислiв'я: "Лучше позже, чем никогда". Колись писали "Iвангое", тепер нормально вживають "Айвенго", не оновлюється тiльки стара латина, та давньогрецька. В українськiй вiкiпедiї намагаються й з української зробити мертву мову. Всi сучаснi мови оновлюються на 10-20 вiдсоткiв за 5 рокiв, лiдер - американська англiйська до 20%. Потрiбнi якiсь додатковi аргументи? Може повернемось до трьох назв хвороб, яких було достатньо 300 рокiв тому? Канонiчно, iсторично i згiдно з росiйською версiєю українського правопису. Всi щасливi.
- Тобто ви хочете навчити всіх хіміків як вимовляти і писати Liebig українською бо вони 100 років писали і вимовляли неправильно ? --Tigga 09:43, 4 грудня 2007 (UTC)