Оксютенко Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/10 червня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Оксютенко Володимир Миколайович|10 червня 2024}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.
Володимир Оксютенко
Народився 27 квітня 1959(1959-04-27)
Погреби, Броварський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер 19 травня 2020(2020-05-19) (61 рік)
Бровари, Київська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Alma mater Українська сільськогосподарська академія (1982)
Військове звання  Підполковник
Партія Партія зелених України, Єдність Олександра Омельченка і КПУ

Володи́мир Микола́йович Оксю́тенко (нар. 27 квітня 1956, Погреби — пом. 19 травня 2020 року, Бровари) — політичний та громадський діяч, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1973 року закінчив Броварську середню школу № 3.

У 1974—1976 роках служив у Збройних силах. Після закінчення строкової служби працював на Броварському ремонтно-механічному заводі (БРМЗ) спочатку слюсарем, а потім механіком транспортного відділу.

Трудову діяльність почав вантажником-експедитором на матеріально-технічній базі Облдержпостачу в Броварах.

З 1973 по 1982 рік без відриву від виробництва навчався в Українській сільськогосподарській академії, після закінчення якої отримав диплом за спеціальністю «Інженер-механік автотракторного парку та сільгоспмашин».

У травні 1982 року трудовим колективом БРМЗ був направлений на роботу в органи внутрішніх справ, призначений у Броварське МРЕВ ДАІ[1] на посаду державтоінспектора. Розробляв правила та накази, що регламентують роботу реєстраційно-екзаменаційних відділень ДАІ.

1986 року брав активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у місті Прип'ять[1]. Упродовж трьох місяців виконував обов'язки начальника Чорнобильського МРЕВ і на цей час був змушений оселитися в зоні. У результаті опромінення радіацією отримав смертельно небезпечне захворювання — панкреонекроз[1], але зміг вижити завдяки операції, яку провів відомий хірург-геній Олександр Шалімов. У 2018 році на знак вшанування пам'яті лікаря знявся у документальній стрічці «Александр Шалимов. 100 лет как один день» для телеканалу «Інтер» та в інтерв'ю «Медична спільнота відзначає 100-ліття від дня народження хірурга-генія Олександра Шалімова» для телеканалу «1+1».

У 2002 році був призначений начальником того ж МРЕВ ДАІ. Отримав звання підполковника міліції.

У лютому 2006 року переведений до Центру безпеки дорожнього руху при ДДАІ МВС України, призначений на посаду головного спеціаліста, а згодом — заступника начальника відділу.

У серпні 2008 року звільнений з ОВС з посади заступника начальника відділу за власним бажанням за вислугою років.

Помер 19 травня 2020 року в Броварах[2].

Родина

[ред. | ред. код]

Батько: Оксютенко Микола Савович — помічник майстра Дарницького шовкового комбінату, помер у 2002 році.

Мати: Коваленко Марія Степанівна — ткаля Дарницького шовкового комбінату, померла у 2008 році.

Дружина: Оксютенко Олена Василівна[3][1].

Донька: Оксютенко Тетяна, 1981 р. н. Син: Оксютенко Костянтин, 1986 р. н.

Політична та громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 2006 році на виборах до органів місцевого самоврядування балотувався як кандидат на посаду міського голови міста Бровари та зайняв третє місце за результатами голосування.

3 2006 року працював у виконкомі міста Бровари на громадській посаді.

У 2010 році став членом Броварської міської організації Партії Зелених України та депутатом Броварської міської ради VI скликання від 15 округу[4]. Був головою постійної комісії з питань регламенту, правопорядку, депутатської етики та інформаційної політики Броварської міської ради. Регулярно звітував перед виборцями[5][6].

З 2012 року був членом Комуністичної партії України[3].

Був довіреною особою Петра Симоненка на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року[7], втім 23 травня цього ж року згідно з Постановою ЦВК склав повноваження довіреної особи кандидата у Президенти України[8].

У 2015 році став депутатом партії «Єдність» (перше місце у списку[9])[10][11] у Броварській міській Раді. Був закріплений за округом № 3[12].

Під час депутатської діяльності сприяв підвищенню безпеки міста. Зокрема розробив програму відеоспостереження «Безпечне місто 2017—2019»[13][6]. Також підтримував створення комунального підприємства для охорони Броварів «Муніципальна варта»[6], завданням якої є охорона правопорядку та комунального майна, співпраця з поліцією тощо. 21 грудня 2017 року під час засідання сесії Броварської міської ради депутати розглянули проект рішення щодо створення «Муніципальної варти»[14][15]. За створення підприємства з повноваженнями, які не регламентуються чинним законодавством, проголосував міський голова Ігор Сапожко, секретар ради Петро Бабич та ще 12 депутатів, в їх числі В. М. Оксютенко.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За період служби у ДАІ, з 1982 по 2006 рік, неодноразово відзначався органами внутрішніх справ, міністерством оборони, виконавчою владою та громадськими організаціями.

У 2002 році нагороджений знаком пошани Броварського району.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г «Венгерские врачи, ознакомившись с моей медкарточкой, спросили: «Когда умер этот пациент?» | НАМН України (рос.). 4 липня 2019. Процитовано 10 червня 2024.
  2. ↑ Пішов із життя депутат броварської міськради Володимир Оксютенко. Трибуна - Бровари. 19 травня 2018. Процитовано 10 червня 2024.
  3. ↑ а б Е-декларації «Єдності»: чиновниці-«екс-регіоналки», колишній міліціонер та син відомого комуніста. Бровари - Маєш право знати (укр.). 23 травня 2017. Процитовано 10 червня 2024.
  4. ↑ Депутати Броварської міської ради VI скликання. Бровари - Маєш право знати. Процитовано 10 червня 2024.
  5. ↑ Сьогодні депутат Оксютенко звітуватиме перед виборцями свого округу. Бровари - Маєш право знати. 18 січня 2013. Процитовано 10 червня 2024.
  6. ↑ а б в Ющенко, Ірина (25 грудня 2017). Депутати «Єдності» звітували журналісту. Чому робота обранців не цікавить мешканців?. Трибуна - Бровари. Процитовано 10 червня 2024.
  7. ↑ Лукаш, С. (16 квітня 2014). Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Симоненка П.М. на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року в територіальних виборчих округах. Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 10 червня 2024.
  8. ↑ Охендовський, М. (23 травня 2014). Про скасування реєстрації довірених осіб кандидата на пост Президента України Симоненка П.М. на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року в територіальних виборчих округах. Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 10 червня 2024.
  9. ↑ Володимир Оксютенко: «Єдність» – сильна команда, яка зможе об’єднати всіх броварчан». Громадський Ревізор. Бровари. 1 жовтня 2015. Процитовано 10 червня 2024.
  10. ↑ Федорів, Ірина; Качор, Андрій (29 березня 2016). Бровари: як екс-регіонал сформував більшість завдяки “опозиціонерам”. Чесно. Процитовано 10 червня 2024.
  11. ↑ Міжфракційні переформатування та ротації депутатів у Броварській міській раді. ОПОРА - Громадянська мережа. 1 травня 2020. Процитовано 10 червня 2024.
  12. ↑ Комаровський, Олексій (5 січня 2016). Вулиці Броварів ділять між депутатами: Оксютенко замість Іваненка, а Торгмаш — без Кочубея. Трибуна - Бровари. Процитовано 10 червня 2024.
  13. ↑ Забудова лісу, гроші на громадські формування, відеоспостереження – депутати підтримали все. Бровари - Маєш право знати. 19 січня 2017. Процитовано 10 червня 2024.
  14. ↑ Озброєні охоронці: у Броварах хочуть створити комунальне підприємство "Муніципальна варта". Бровари - Маєш право знати. 27 липня 2017. Процитовано 10 червня 2024.
  15. ↑ Як депутат Оксютенко броварську самооборону "координує". Бровари - Маєш право знати. 7 березня 2014. Процитовано 10 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оксютенко_Володимир_Миколайович&oldid=42755867