Оліас Барко
| Оліас Барко | |
|---|---|
| фр. Olias Barco | |
 | |
| Дата народження | 20 століття |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | кінорежисер, сценарист, продюсер |
| Роки активності | 1991—наш час |
| IMDb | ID 1135265 |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Оліаса Барко |
О́ліас Барко́ (фр. Olias Barco; нар. ?) — французький кінорежисер, сценарист та продюсер.
Біографія[ред. | ред. код]
Оліас Барко починав кінокар'єру в 1991 році з роботи над численними короткометражними фільмами. Його перший фільм «Clin d'oeil» у 1991 році здобув глядацьку премію на Брестському кінофестивалі та Срібну премію на кінофестивалі у Х'юстоні.[1] У 1994 році на 47-му Каннському міжнародному кінофестивалі він отримав приз Тижня критики за свою четверту короткометражку «Покидьки» (фр. Poubelles).[1]
Паралельно з виробництвом короткометражних фільмів Оліас Барко зробив багато музичних відеокліпів, у тому числі для Рей Чарлза та репера Сюллі Сефіля.[1]
У 1998 році Оліас Барко вирішив зняти свій перший повнометражний художній фільм про світ сноубордингу. Після багатьох труднощів, пов'язаних з фінансуванням, режисер закінчив зйомки пригодницького фільму «Максимальний екстрим» (оригінальна назва «Сноубордист» (фр. Snowboarder)) у 2002 році.
Друга повнометражна стрічка Оліаса Барко «Убий мене, будь ласка» в 2010 році була відзначена понад 10-ма фестивальними нагородами, включаючи Гран-прі Римського кінофестивалю, а також призу за найкращу режисуру 2-го Одеського міжнародного кінофестивалю.
У 2018 році Оліас Барко виступив одним з продюсерів українсько-французького трилера «Холодна кров», режисером якого є Фредерік Петіжан. Фільм, головну роль в якому виконує Жан Рено, вийде на екрани у 2019 році.[2]
У 2020 році на екрани вийде третій повнометражний фільм Оліаса Барко «Поліна і таємниця кіностудії», знятий у копродукції України, Франції та Бельгії.[3] Фентезійна стрічка розповідає про 11-річну дівчинку, яка здійснює сповнену небезпеками і пригодами подорож по той бік кіноекрану у пошуках правди про свою сім'ю.[4]
Оліас Барко та Україна[ред. | ред. код]
У 2012 році Оліас Барко входив до складу журі 3-го Одеського міжнародного кінофестивалю, очолюваного Андрієм Плаховим.[5]
2014 року Оліас Барко побував під час Революції гідності на Майдані в Києві.[4]
Режисер спільного україно-бельгійсько-французької кінострічки «Поліна і таємниця кіностудії», вихід якої на екрани України запланований на 22 серпня 2019 року.
Особисте життя[ред. | ред. код]
| Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
|
Оліас Барко з дружиною Любов'ю |
З грудня 2017 року Оліас Барко одружений з українкою Любов'ю Барко (уродженою Махаринець). Через тиждень після їхнього одруження у Дніпрі невідомий хлюпнув в обличчя Любові оцтовою кислотою, яка спалила жінці обличчя, шию, дихальні шляхи та очі. Після лікування у Дніпрі у лікарні ім. Мечнікова, Любов продовжила лікування в одній з клінік Брюсселя, де бельгійські лікарі намагаються врятувати її праве око.[6][7][8]
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Тип | Українськомовна назва | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | Продюсер |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1992 | к/м | Підморгування | фр. Clin d'oeil |  |
|
Ні |
| 1994 | к/м | Покидьки | фр. Poubelles | |
|
|
| 2004 | к/м | Туалети | фр. Toilettes | |
|
|
| 1998 | к/м | Дурбецало | фр. Chapacan | |
|
|
| 1998 | к/м | 3 невеличкі цяточки місяця | фр. 3 petits points la lune | |
|
|
| 2003 | п/м | Сноубордер | англ./фр. Snowboarder: Surfeur des neiges | |
|
Ні |
| 2010 | п/м | Убий мене, будь ласка | англ./фр. Kill Me Please: Tue moi s'il te plait | |
|
|
| 2013 | к/м | Тиша | рос. Тишина | Ні | Ні |
|
| 2014 | к/м | Молоде та зелене | фр. Raconte-moi des salades | |
|
|
| 2019 | п/м | Поліна і таємниця кіностудії | фр. Polina et le mystère d'un studio de cinéma | |
|
|
| 2019 | п/м | Холодна кров | англ. Cold Blood | Ні | Ні |
|
| 2021 | п/м | Останній найманець | фр. Le Dernier Mercenaire | Ні | Ні |
|
| 2022 | п/м | ШТТЛ | рос. ШТТЛ | Ні | Ні |
|
Визнання[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Брестський фестиваль короткометражних фільмів | |||
| 1992 | Приз глядачів | Clin d'oeil | Перемога |
| Римський кінофестиваль | |||
| 2010 | Приз Золотий Марк'Ауреліо | Убий мене, будь ласка | Перемога |
| Приз Золотий метелик | Перемога | ||
| Одеський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2011 | Приз за найкращу режисерську роботу | Убий мене, будь ласка | Перемога |
| Приз національного журі кінокритиків | Перемога | ||
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2014 | «Золотий ведмідь» за найкращий короткометражний фільм | Молоде та зелене | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Olias Barco. AlloCiné (фр.) . Процитовано 18.03.2018.
- ↑ Олиас Барко зніме фільм з Жаном Рено за підтримки Держкіно. МедіаБізнес. 29.01.2018. Архів оригіналу за 08.04.2018. Процитовано 18.03.2018.
- ↑ Aurore Engelen. Olias Barco shooting his new film, Polina, in Ukraine. Cineuropa (англ.) . 17.11.2015. Процитовано 18.03.2018.
- ↑ а б Режиссер Олиас Барко: "Украинцы — прекрасные люди, они готовы к переменам и с легкостью берутся за невозможное". Факты и комментарии (рос.) . 5 листопада 2015. Процитовано 18.03.2018.
- ↑ Оголошено склад журі міжнародної конкурсної програми ОМКФ | Film.ru[недоступне посилання] від 21.06.2012
- ↑ Житель Дніпра облив колишню дружину кислотою. РБК-Україна. 26.12.2017. Процитовано 18.03.2018.
- ↑ Іван Воробйов. Лікарі рятують зір дружини французького режисера, яку у Дніпрі облили кислотою. TCH.ua. 18.03.2011. Процитовано 18.03.2018.
- ↑ Emmanuelle Jowa. Le calvaire de Louba. Parismatch.be (фр.) . 27.01.2018. Процитовано 18.03.2018.
- ↑ Нагороди та номінації Оліаса Барко на сайті IMDb (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
