Олійник Олександр Олександрович
| Олександр Олійник Олійник Олександр Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Старший сержант | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
21 липня 1979 м. Дніпропетровськ, УРСР | |||
| Смерть |
7 березня 2022 (42 роки) Чернігівська область, Україна (Уламкове поранення в голову) | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2014 — 2022 | |||
| Приналежність |
 Україна | |||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |||
| Рід військ |
 Механізовані війська | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
 Олійник Олександр Олександрович у Вікісховищі | ||||
Олекса́ндр Олекса́ндрович Олі́йник (21 липня 1979, м. Дніпропетровськ, УРСР — 7 березня 2022, Чернігівська область, Україна) — український військовий, старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 21 липня 1979 року в м. Дніпропетровську колишньої УРСР.
Закінчив Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. Працював металургом на металургійному заводі Інтерпайп Сталь. В Збройних Силах України - з 2014 року.
Старший сержант, командир танку підрозділу 93 ОМБр. Брав участь в боях за Піски, Донецький аеропорт, Авдіївку, Ясинувату та інші багатостраждальні пункти вогняних сутичок з російськими окупантами.
7 березня 2022 року загинув в боях з агресором поблизу м. Чернігова в ході відбиття російського вторгнення в Україну[1].
Родина[ред. | ред. код]
Одружений (2002). Дружина — Юлія Гільова, доньки — Валерія та Софія.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» II ступеня (23 травня 2022 року, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден «За мужність» III ступеня (10 жовтня 2015 року) — за особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Танкіст Олександр Олійник загинув у бою під Черніговом. ФОТОрепортаж. 20.03.2022, 21:53
Победа будет за нами! 20.03.2022, 11:37 - ↑ Указ Президента України № 360/2022 від 23 травня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України №575 від 10 жовтня 2015 року "Про відзначення державними нагородами України"
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 21 липня
- Народились 1979
- Померли 7 березня
- Померли 2022
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Учасники боїв за Чернігів