Олійник Олена Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Олійник.
Олійник Олена Павлівна
Народження 10 липня 1957(1957-07-10)[1] (66 років)
Країна
(підданство)		  СРСР
 Україна
Навчання Київський державний художній інститут (1979)
Діяльність архітекторка, редакторка, художниця, викладачка університету, благодійниця, підприємиця
Праця в містах Київ, Прая, Луцьк і Вашингтон
Науковий ступінь доктор архітектури[2] (2021)
Вчене звання доцент
Членство Національна спілка архітекторів України
Заклад Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національний авіаційний університет[1], ДП НДІТІАМ і National Academy of Fine Art and Architectured[3]
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури

Олійник Олена Павлівна (нар. 10 липня 1957 року, Київ[4]) — українська архітекторка та художниця-акварелістка[5]. Доктор архітектури (2021)[6], віцепрезидентка Національної спілки архітекторів України, авторка проєктів з відновлення історичних центрів Києва, Житомира, Луцька, Прая (Кабо-Верде)[7].

Життєпис[ред. | ред. код]

Олена Олійник здобула вищу освіту у Київському державному художньому інституті, який закінчила у 1980 році. Після чого працювала молодшим науковим співробітником у Науково-дослідному і проектному інституті містобудування (Київ) до 1990 року, беручи участь у проектах реконструкції Києва, Львова, Чернігова, Кам'янець-Подільського.

У 1989 році захистила кандидатську дисертацію «Пространственно-планировочная организация исторического ядра в структуре центра реконструируемого большого города (на примере городов западных областей Украины)» у Київському Інженерно-будівельному Інституті та отримала ступінь кандидата архітектури[7].

У 1991 році працювала головним технічним радником щодо забудови історичного центру у столиці Кабо-Верде місті Прая[7].

З 1991 року працювала у Науково-дослідницькому інституті теорії та історії архітектури і містобудування у Києві спочатку науковим співробіником, потім завідуючою відділом (1992-1997 рр.) та старшим науковим співробіником до 1999 року[8].

У 1996 році заснувала журнал "Архітектура та престиж", який видавався щоквартально до 2008 року[9].

З 2002 року є засновником та директором ТОВ "Архітектура та престиж"[10].

У 2006 році отримала Державну премію України в галузі архітектури[4].

У 2021 році отримала ступінь доктора архітектури (дисертаційна робота «Теоретико-методологічні основи формоутворення міських громадських просторів», науковий керіник Дьомін Микола Мефодійович[6][11]).

З 2021 року працює доцентом на кафедрі архітектурного проектування у Національній академії образотворчого мистецтва[4].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З 1999-2018 рр. проводила Всеукраїнський міжнародний щорічний конкурсу на кращий інтер’єр року “ІНТЕР’YEAR"[12].

З 2011 р. — віцепрезидент Національної спілки архітекторів України[4][13][14].

Проєкти[ред. | ред. код]

Житлові будинки[7]:[ред. | ред. код]

1990-1998 рр. — 9 будинків у історичному заповіднику, Луцьк.

1991 р. — 6 будинків у історичному центрі, Прая, Кабо-Верде.

1989-1991 рр. — 14 будинків, смт Майданівка, Київська область.

Офісні будинки:[ред. | ред. код]

2005 р. — будинки для компанії Forbes, Вашингтон, США[7].

Реконструкції та концепції забудови:[ред. | ред. код]

2004 р. — реконструкція південно-західного бастіону Станіславської фортеці в культурно-громадський центр, Івано-Франківська область[7].

2005 р. — концепція забудови Врубелівського узвозу, Київ[7].

2007 р. — реконструкція 12-го навчального корпусу Національного авіаційного університету, Київ[7].

2018 р. — грант від Українського культурного фонду «Замок Свірж: Генеза [15][16] : розробка концепції ревіталізації та пристосування Замку в с. Свірж, Львівський район, Львівська область.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в https://esu.com.ua/search_articles.php?id=76496
  2. ↑ https://naoma.edu.ua/akademiya/struktura/fakultety-ta-kafedry/fakultet-arhitektury/kafedra-arhitekturnogo-proektuvannya/olijnyk-olena/
  3. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. ↑ а б в г Олійник Олена Павлівна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 16 листопада 2022.
  5. ↑ Виставка Олени Олійник «Передчуття весни» | (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
  6. ↑ а б Спеціалізована вчена рада Д 64.056.02 – Харківський національний університет будівництва та архітектури (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
  7. ↑ а б в г д е ж и Олійник Олена - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
  8. ↑ archive.ph. archive.ph. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 16 листопада 2022.
  9. ↑ Архитектура и престиж — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 16 листопада 2022.
  10. ↑ TOB "АРХІТЕКТУРА І ПРЕСТИЖ" КОД ЄДРПОУ 21613534 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
  11. ↑ Національний авіаційний університет, О. П.; Харківський національний університет будівництва та архітектури (2021). Теоретико-методологічні основи формоутворення міських громадських просторів: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора архітектури : 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. Харків: Сталь.
  12. ↑ Огляди-конкурси «Премія НСАУ» та «ІНТЕР'YEAR» | ЗУАП - Західноукраїнський Архітектурний Портал. zuap.org. Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
  13. ↑ Контакти. НСАУ (ru-RU) . Процитовано 16 листопада 2022.
  14. ↑ НСАУ отримала статус члена-спостерігача Ради архітекторів Європи. НСАУ (ru-RU) . Процитовано 16 листопада 2022.
  15. ↑ НСАУ отримала престижний грант від УКФ. НСАУ (ru-RU) . Процитовано 16 листопада 2022.
  16. ↑ Український культурний фонд. ucf.in.ua (ua) . Процитовано 16 листопада 2022.

Див. також[ред. | ред. код]

Виступ О.П. Олійник з лекцією у Кракові Olena Oliynyk - Problems of Renovation of Ukrainian Cities After the 2022 Liberation War на YouTube

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


науковець Це незавершена стаття про науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олійник_Олена_Павлівна&oldid=40458190