Ополе (Люблінське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Ополе
пол. Opole


Координати 51°40′59″ пн. ш. 23°13′15″ сх. д. / 51.68333333002777863° пн. ш. 23.22111111002777761° сх. д. / 51.68333333002777863; 23.22111111002777761Координати: 51°40′59″ пн. ш. 23°13′15″ сх. д. / 51.68333333002777863° пн. ш. 23.22111111002777761° сх. д. / 51.68333333002777863; 23.22111111002777761

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Парчівський повіт
Гміна Подедвуже
Населення 171 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 83
Автомобільний код LPA
SIMC 0017779
GeoNames 763108
OSM 3103741 ·R (Ґміна Подедвуже)
Ополе. Карта розташування: Польща
Ополе
Ополе
Ополе (Польща)
Ополе. Карта розташування: Люблінське воєводство
Ополе
Ополе
Ополе (Люблінське воєводство)
Мапа

Ополе[2], або Ополє[3] (пол. Opole) — село в Польщі, у гміні Подедвуже Парчівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 171 особа (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

1511 року вперше згадується православна церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. Населення села належало до української етнографічної групи хмаків[3].

У 1929 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші зруйнувала місцеву православну церкву[2].

Як звітував командир сотні УПА Іван Романечко («Ярий») у лютому 1946 року, значну частину населення села тоді становили «калакути» («перекидчики») — українці, які прийняли римо-католицтво й вважали себе поляками[5].

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 76 8 53 15
Жінки 95 15 45 35
Разом 171 23 98 50

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
  3. а б Олесіюк Т. Соборна Україна: наукові розвідки і спомини. — К. : Українська видавнича спілка, 2004. — С. 359.
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
  5. Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 610. — (Літопис УПА; т. 39)
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.