Орден Національного визволення

Орден Національного визволення сербохорв. Орден народног ослобођења / Orden narodnog oslobođenja, мак. Орден на народното ослободување, словен. Red ljudske osvoboditve
Країна	СФРЮ
Тип	орден
Вручається:	цивільним
Підстава	особливі заслуги в організації Народно-визвольного руху і створенні й розвитку СФРЮ
Статус	не вручається
Нагородження
Засновано:	15.08.1943
Перше:	1945
Останнє:	1947
Нагороджено:	262
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Національного визволення (16)
Черговість
Старша нагорода	Орден Героя соціалістичної праці
Молодша нагорода	Орден Військового прапора
Орден Національного визволення у Вікісховищі

Орден Національного визволення (сербохорв. Орден народног ослобођења / Orden narodnog oslobođenja, мак. Орден на народното ослободување, словен. Red ljudske osvoboditve) — нагорода Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, п'ята за важливістю.

Опис

Орден заснований Верховним командувачем НВАЮ Йосипом Брозом Тіто 15 августа 1943 Указом «Про нагороди у Народно-визвольній армії Югославії». Орденом Національного визволення нагороджували цивільних осіб за особливі заслуги в організації Народно-визвольного руху і створенні й розвитку СФРЮ. Розробкою зовнішнього вигляду ордена займався Антун Августинчич.

Як і перші екземпляри нагород СФРЮ, екземпляр Ордена Національного визволення розроблявся спочатку в СРСР, а потім на загребському заводі ИКОМ («Индустрија и ковница обојених метала»). Носився на лівій стороні грудей, на одяг прикріплювався з допомогою гвинта з гайкою, хоча сам не мав стрічки (перший російський екземпляр був зі стрічкою).

Орденом було нагороджено 262 особи з 1945 по 1947 роки, серед них 21 іноземний громадянин. Єдиний, кого нагородили цим орденом двічі — Никола Грулович.

Джерела

• Војна енциклопедија. Београд 1975. година.
• Опћа енциклопедија ЈЛЗ. Југословенски лексикографски завод, Загреб 1980. година.
• Борис Пристер, Одликовања збирке др. Вељка Малинара. Загреб 2000. година.