Отто Вінтер-Ельм
| Отто Вінтер-Ельм | |
|---|---|
| норв. Otto Winter-Hjelm | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 жовтня 1837 |
| Місце народження | Християнія[d], Норвегія[1] |
| Дата смерті | 3 травня 1931 (93 роки) |
| Місце смерті | Осло, Норвегія |
| Громадянство | Норвегія |
| Професії | академічний музикант, композитор, диригент |
| Вчителі | Richard Wüerstd[1] |
| Інструменти | орган[d][1] |
| Батько | Claus Winter Hjelmd |
| Мати | Wilhelmine Johanne Helene von Munthe af Morgenstierned[2] |
 Файли у Вікісховищі | |
Отто Вінтер-Ельм (норв. Otto Winter-Hjelm; 8 жовтня 1837 — 3 травня 1931) — норвезький композитор, органіст та диригент.
Син відомого норвезького юриста, суді Верховного суду Клауса Вінтер-Ельма (1797—1871). Почав вивчати теологію в університеті Христиании, потім займався музикою, в тому числі під керівництвом Хальфдана Х'єрульфа. В 1857—1858 рр. навчався в Лейпцизькій консерваторії, потім в Новій Академії музики Теодора Куллака. В берлінський період написав симфонію сі бемоль мажор (1862), перший твір норвезького автора в цьому жанрі.
Повернувшись до Норвегії, диригував концертами Філармонічної спільноти Крістіании (поряд з Едвардом Григом), викладав в 1874—1921 рр., був органістом церкви Трійці в Осло. Опублікував збірку «Тридцять сім давніх гімнів» (норв. 37 ældre Salmemelodier; 1876, на основі фольклорних пошуків Л. М. Ліндемана), кантату «Світло» (норв. Lyset; 1897, текст Б'єрнст'єрне Б'єрнсона) та багато камерних творів. В 1886—1913 рр. виступав з консервативних позицій, як музичний критик в газеті «Aftenposten».
- ↑ а б в Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0 — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.30424
- ↑ Geni.com — 2006.
- Øyvin Dybsand. Otto Winter-Hjelm // Norsk biografisk leksikon, v. 10 (2005)(норв.)
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |