П'ятихатський ґебіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Kreisgebiet Pjatichatka
П'ятихатський ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Дніпропетровськ
Уряд
 - Ґебітскомісар Ернст Душен
(нім. Ernst Duschön)
Населення (1943)
 - Усього 140,436
Джерело: territorial.de

П'ятиха́тський ґебі́т, окру́га П'ятиха́тки (нім. Kreisgebiet Pjatichatka) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР під час Німецько-радянської війни. Адміністративним центром ґебіту було місто П’ятихатки.

Історія

[ред. | ред. код]

Ґебіт утворено о 12 годині дня 15 листопада 1941 року на території теперішньої Дніпропетровської області.[1] Станом на 1 вересня 1943 року він поділявся на 3 райони: район Фрізендорф (колишній Сталіндорф; нім. Rayon Friesendorf), район П’ятихатки (нім. Rayon Pjatichatka) і район Софіївка (нім. Rayon Sofijewka),[1] збігаючись межами з трьома відповідними радянськими районами довоєнної Дніпропетровської області: Сталіндорфським, П'ятихатським і Софіївським. Вищі керівні посади в ґебіті займали німці, здебільшого ті, які не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районних і сільських управ призначалися лояльні до окупаційної влади фольксдойчі або інші місцеві жителі.

Друкованим органом нацистської влади округи була «П'ятихатська газета».[2]

Ґебіт фактично існував до зайняття його адміністративного центру радянськими військами 19 жовтня 1943 року, формально – до 1944 року.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]