ПАК біля Джангульського зсувного узбережжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «ПАК біля Джангульського зсувного узбережжя»
45°25′58″ пн. ш. 32°31′03″ сх. д. / 45.43278° пн. ш. 32.51750° сх. д. / 45.43278; 32.51750Координати: 45°25′58″ пн. ш. 32°31′03″ сх. д. / 45.43278° пн. ш. 32.51750° сх. д. / 45.43278; 32.51750
Країна  Україна
Розташування АР Крим, Чорноморський район, с. Оленівка
Найближче місто Чорноморське
Площа 180 га
Засновано 22 грудня 1972
Оператор Оленівська сільська рада
ПАК біля Джангульського зсувного узбережжя. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
ПАК біля Джангульського зсувного узбережжя
ПАК біля Джангульського зсувного узбережжя (Автономна Республіка Крим)

Прибережний аквальний комплекс біля Джангульського зсувного узбережжя — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, розташована неподалік від села Оленівка Чорноморського району АР Крим. Створена відповідно до Постанови ВР АРК № 97 від 22 грудня 1972 року.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Землекористувачем пам'ятки є Оленівська сільська рада, площа — 180 гектарів. Розташована неподалік від села Оленівка Чорноморського району.

Охоронна зона пам'ятки природи «Прибережний аквальний комплекс біля Джангульського зсувного узбережжя» встановлена ​​з метою захисту особливо охоронюваної природної території від несприятливих антропогенних впливів.

Найбільший зсувний масив розташований біля Тернівської балки: його довжина — близько 500 метрів, ширина — 200 метрів. Майже п'ять кілометрів узбережжя це химерне хаотичне нагромадження кам'яних брил. Джангульське урочище — наочно ілюструє сучасний зсувний розвиток узбережжя, активну абразивну діяльність моря. Узбережжя тягнеться уздовж вапнякового обриву ступенями, утвореними зсувами та повитими плющем. Берегову лінію прикрашають 30-40 метрові кам'яні брили, що нагадують зруйновані стіни і башти замків, химерних тварин, є на Джагнуле і свої сфінкси. Дослідників і мандрівників захоплюють підводні каньйони, які беруть початок у гирлі балок і мають ступеневу будову, численні гроти і печери, такі як: Бурун-Коба, Пляжна, Громихало, Південна, Тріщинна. Найбільша печера — Бурун-Коба: її довжина — 17 м, площа — 75 м², об'єм 110 м³. Головна галерея печери полузатоплена. Глибина її коливається від 0,7 до 3.0 м. Висота склепіння від 1,0 до 2,5 м. Дно галереї вкрито вапняковими брилами заваленого зводу. У шторм відвідування печери дуже небезпечне, оскільки тут виникає сильна течія.

У бухті Печерній, поруч із карстової порожниною Бурун-Коба, розташована печера Громихало. Під час шторму вода, що надходить, як поршнем, стискає повітря в дальній частині підземелля. Прориваючись крізь товщу води до виходу, воно видає дуже гучні звуки. Звідси і назва печери. У південній частині бухти Печерної розташована печера Південна, має довжину 12 м, ширину 2 м, висоту 5,5 м.

Посилання

[ред. | ред. код]