Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник робітникам заводу «Арсенал»
Оригінальний вигляд пам'ятнику (зліва), плита пам'ятнику після декомунізації (справа)

50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44388889002777177° пн. ш. 30.54527778002777794° сх. д. / 50.44388889002777177; 30.54527778002777794Координати: 50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44388889002777177° пн. ш. 30.54527778002777794° сх. д. / 50.44388889002777177; 30.54527778002777794
Тип пам'ятник
Статус спадщини пам'ятка історії місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Київ, Арсенальна площа (вулиця Івана Мазепи, 1)
Матеріал граніт і залізо
Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ). Карта розташування: Київ
Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)
Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ) (Київ)
Мапа

CMNS: Пам'ятник робітникам заводу Арсенал у Вікісховищі

Па́м'ятник робітника́м заво́ду «Арсена́л» — пам'ятник на честь придушення силами УНР заколоту робітників київського заводу «Арсенал», які у жовтні 1917 року та у січні 1918 року виступили зі зброєю в руках за встановлення влади Рад у Києві. Пам'ятка історії місцевого значення (1970)[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Відкрито у квітні 1923 року[2] у вигляді гірської гармати, встановленої на постамент із червоного граніту, що залишився від знесеного у 1918 році пам'ятника Іскрі та Кочубею.

18 червня 2019 року пам'ятник декомунізовано. Нова таблиця на постаменті повідомляє, що монумент присвячено українським військовим, що придушили більшовицький заколот на заводі «Арсенал».

Висота пам'ятника — 5,1 м.

Гарматний ствол розвернутий у напрямку заводу «Арсенал». З 18 червня 2019 року на пам'ятнику встановлено новий напис українською мовою:

22 січня (4 лютого) 1918 року
українськими військовими під
керівництвом Симона Петлюри
та Євгена Коновальця
був придушений підступний
московсько-більшовицький
заколот на заводі «Арсенал»
проти Української Державності.
ГЕРОЯМ СЛАВА!
«Справа здобуття Української
Державності — це справа нації
української, а не якогось класу
чи партії»
Симон Петлюра
Від вдячних українських військових

До того на пам'ятнику був напис російською мовою:

Пролетарі всіх країн — єднайтеся.

У 5-ту річницю
Жовтневої Революції
Пленум Київської Міськради
відзначає особливі заслуги
перед Пролетарською Революцією
Київського Арсеналу
першого заводу, який виступив у Києві
зі зброєю в руках в Жовтні 1917 р.
за Владу Рад.
Міськрада
робітничих та червоноармійських
депутатів

Оригінальний текст (рос.)
Пролетарии всех стран — соединяйтесь.

В 5-ю годовщину
Октябрьской революции
Пленум Городского Совета
отмечает особые заслуги
перед пролетарской революцией
Киевского Арсенала
первого завода, выступившего в Киеве
с оружием в руках в Октябре 1917 г.
за власть Советов.
Горсовет
рабочих и красноармейских

депутатов

Історія

[ред. | ред. код]

Питання про належність гармати

[ред. | ред. код]

Гармата, яку включає пам'ятник, начебто є саме тією гарматою, з якої повсталі робітники-арсенальці вели вогонь по військах Центральної Ради[3].

У квітні 2016 року співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд повідомив, що гармата, яка встановлена на пам'ятнику, начебто перебувала на озброєнні кінно-гірського дивізіону Олекси Алмазова, що брав участь у придушенні повстання в січні-лютому 1918 року[4].

Під час Другої світової війни

[ред. | ред. код]

У роки окупації Києва під час Другої світової війни нацисти знівечили пам'ятник, скинувши з постаменту гармату. Вже після звільнення Києва пам'ятник був відреставрований.

Декомунізація пам'ятника

[ред. | ред. код]

18 червня 2019 року представниками Всеукраїнського молодіжного руху «Гідність нації» було здійснено декомунізацію. В постамент монумента було вмонтовано плиту з новим текстом. Комуністичні написи попередньо прибрано, активістами здійснено реставрацію гармати та постаменту[5].

Текст нової таблички: 22 січня (4 лютого) 1918 року українськими військовиками під керівництвом Симона Петлюри та Євгена Коновальця був придушений підступний московсько-більшовицький заколот на заводі «Арсенал» проти Української державності. / ГЕРОЯМ СЛАВА! / «Справа здобуття Української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії»[6]


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 27.01.1970 № 159. Архів оригіналу за 11.08.2013. Процитовано 30.04.2016.
  2. Торжество открытия памятника восстания Красного Арсенала // Пролетарская правда. — 1923. — № 500. — 18 апреля. — С. 4; Красное Знамя и Доска, врученные Арсеналу за революционные подвиги // Пролетарская правда. — 1922. — № 16. Бесплатное илюстрированное приложение к № 257 (370). — 7 ноября. — С. 4. (рос.)
  3. Пам'ятник Січневого повстання 1918 року [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Київ. Провідник / за ред. Ф. Ернста. — К. : ВУАН, 1930. — С. 468–469.
  4. Чи мав Щорс відношення до загибелі предків кіноактора Дастіна Гоффмана? [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Громадське радіо. — 2016. — 10 квітня.
  5. Націоналісти перейменували пам’ятник з гарматою на Арсенальній площі (фото). Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  6. Націоналісти перейменували пам'ятник з гарматою на Арсенальній площі. (18 червень 2019 p.). Отримано з Хмарочос: https://hmarochos.kiev.ua/2019/06/18/natsionalisty-perejmenuvaly-pamyatnyk-z-garmatoyu-na-arsenalnij-ploshhi-foto/[недоступне посилання]

Джерела

[ред. | ред. код]