Париж — Ніцца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Париж — Ніцца
Інформація про гонку
Регіон Франція Франція
Місцеві назви фр. Paris-Nice
Дисципліна шосейна велогонка
Змагання Світовий тур UCI
Тип багатоденка
Організатор Amaury Sport Organisation
Директор гонки Кристіан Прюдомм
Історія
Перша гонка 1933
Номер гонки 75 (2017)
Перший переможець Бельгія Альфонс Шеперс
Рекорд перемог ІрландіяШон Келлі (7 разів)
Останній переможець КолумбіяСерхіо Енао

Пари́ж — Ні́цца (фр. Paris-Nice) — чоловіча професійна багатоденна шосейна велогонка, що проходить щороку у березні шляхами Франції.

Історія

[ред. | ред. код]
Маршрут першої велогонки Париж-Ніцца 1933 року.

Вперше перегони Париж-Ніцца пройшли у 1933 році[1]. Переможцем став бельгієць Альфонс Шеперс. Під час Другої світової війни змагання не проводились. У 1946 році перегони відновились, але далі знову була перерва до 1950 року. Рекордсменом з перемог є ірландець Шон Келлі, який вигравав змагання сім разів поспіль, з 1982 по 1988 роки[1].

У 2003 на змаганнях після падіння з велосипеда помер казахстанський велогонщик Андрій Ківільов. Причиною смерті стала травма голови, адже спортсмен змагався без шолома[2][3]. Після цього випадку Міжнародний союз велосипедистів ввів правило про обов'язкове використання шоломів на велогонках.

Змагання неофіційно називають «гонка до сонця», адже вони починаються на початку березня у районі зимового Парижа і закінчуються через вісім днів у сонячній Французькій Рив'єрі.

Переважно велогонка стартує у передмісті Парижа та фінішує на Англійській набережній у Ніцці. Місце старту щороку змінюється. Місце фінішу змінювалось лише раз — у 1951 велогонка закінчувалась на перевалі Коль-д'Азур поблизу Ніцци[1]. Але на фініш приїхало мало глядачів, тому наступного року фініш знову перенесли у місто.

У 1959 році пройшла гонка Париж — Ніцца — Рим протяжністю 1955 км. На змаганнях проводились три заліки: Париж-Ніцца, Ніцца-Рим та загальний залік за всю гонку.

У 2005 році велогонка увійшла у серію UCI ProTour, а з 2011 року є частиною Світового туру UCI.[4]

Переможці

[ред. | ред. код]
Рік Переможець Друге місце Третє місце
1933 Бельгія Альфонс Шеперс Бельгія Луї Гардіквест Франція Бенуа Форе
1934 Бельгія Гастон Ребрі Франція Роже Лапеді Франція Моріс Аршамбо
1935 Франція Рене Вієтто Бельгія Антуан Дігнеф Франція Рауль Лесюр
1936 Франція Моріс Аршамбо Франція Жан Фонтена Бельгія Альфонс Делур
1937 Франція Роже Лапеді Франція Сільвен Марсаллу Нідерланди Альберт ван Шендель
1938 Бельгія Жуль Лові Бельгія Альбертін Діссо Нідерланди Альберт ван Шендель
1939 Франція Моріс Аршамбо Бельгія Франс Бондюель Бельгія Жирар Десме
1940-1945 Не проводились у зв'язку з Другою світовою війною
1946 Італія Фермо Камелліні Франція Моріс Де Муер Бельгія Франс Бондюель
1947-1950 Не проводились
1951 Бельгія Роже Декок Франція Люсьєн Тейссейре Франція Клебер Пйо
1952 Франція Луйсон Бобе Італія Донато Дзампіні Бельгія Раймон Імпані
1953 Франція Жан-П'єр Мунш Франція Роже Валковяк Франція Роже Бертаз
1954 Бельгія Раймон Імпані Франція Нелло Лореді Франція Франціс Анастасі
1955 Франція Жан Бобе Франція П'єр Молінері Франція Бернар Готьє
1956 Бельгія Альфред Де Бруйн Франція П'єр Барботін Франція Франсуа Мае
1957 Франція Жак Анкетіль Бельгія Дезіре Кетелер Бельгія Жан Бланкар
1958 Бельгія Альфред Де Бруйн Італія Паскуале Форнара Бельгія Жермен Дерійке
1959 Франція Жан Гражик Франція Жирар Сент Італія П'єріно Баффі
1960 Бельгія Раймон Імпані Франція Франсуа Мае Франція Робер Казала
1961 Франція Жак Анкетіль Франція Жозеф Груссар Бельгія Жозеф Планкарт
1962 Бельгія Жозеф Планкарт Велика Британія Том Сімпсон Німеччина Рольф Вольфсголь
1963 Франція Жак Анкетіль Німеччина Руді Альтіг Бельгія Рік Ван Луй
1964 Нідерланди Ян Янссен Франція Жан-Клод Аннер Франція Жан Форестьє
1965 Франція Жак Анкетіль Німеччина Руді Альтіг Італія Італо Дзіліолі
1966 Франція Жак Анкетіль Франція Раймон Пулідор Італія Вітторіо Адорніо
1967 Велика Британія Том Сімпсон Франція Бернар Гайо Німеччина Рольф Вольфсголь
1968 Німеччина Рольф Вольфсголь Бельгія Фердинанд Браке Франція Жан-Луї Бодін
1969 Бельгія Едді Меркс Франція Раймон Пулідор Франція Жак Анкетіль
1970 Бельгія Едді Меркс Іспанія Луїс Оканья Нідерланди Ян Янссен
1971 Бельгія Едді Меркс Швеція Госта Петтерссон Іспанія Луїс Оканья
1972 Франція Раймон Пулідор Бельгія Едді Меркс Іспанія Луїс Оканья
1973 Франція Раймон Пулідор Нідерланди Йоп Зутемельк Бельгія Едді Меркс
1974 Нідерланди Йоп Зутемельк Франція Алан Санті Бельгія Едді Меркс
1975 Нідерланди Йоп Зутемельк Бельгія Едді Меркс Нідерланди Геррі Кнетеманн
1976 Франція Мішель Лоран Нідерланди Генні Куйпер Іспанія Луїс Оканья
1977 Бельгія Фредді Мертенс Нідерланди Геррі Кнетеманн Бельгія Жан-Люк Ванденбрук
1978 Нідерланди Геррі Кнетеманн Франція Бернар Гіно Нідерланди Йоп Зутемельк
1979 Нідерланди Йоп Зутемельк Швеція Свен-Аке Нільссон Нідерланди Геррі Кнетеманн
1980 Франція Жильбер Дукло-Ласай Швейцарія Штефан Муттер Нідерланди Геррі Кнетеманн
1981 Ірландія Стівен Рош Нідерланди Адрі ван дер Поль Бельгія Фонс Де Вольф
1982 Ірландія Шон Келлі Франція Жильбер Дукло-Ласай Бельгія Жан-Люк Ванденбрук
1983 Ірландія Шон Келлі Швейцарія Жан-Марі Грезе Нідерланди Стівен Рукс
1984 Ірландія Шон Келлі Ірландія Стівен Рош Франція Бернар Гіно
1985 Ірландія Шон Келлі Ірландія Стівен Рош Франція Фредерік Вішо
1986 Ірландія Шон Келлі Швейцарія Урс Ціммерманн США Грег Лемонд
1987 Ірландія Шон Келлі Франція Жан-Франсуа Бернар Франція Лоран Фігнон
1988 Ірландія Шон Келлі Франція Ронан Пенсек Іспанія Жуліан Гороспе
1989 Іспанія Мігель Індурайн Ірландія Стівен Рош Франція Марк Мадіо
1990 Іспанія Мігель Індурайн Ірландія Стівен Рош Франція Люк Лебланк
1991 Швейцарія Тоні Ромінгер Франція Лоран Жалабер Франція Мартіаль Гаян
1992 Франція Жан-Франсуа Бернар Швейцарія Тоні Ромінгер Іспанія Мігель Індурайн
1993 Швейцарія Алекс Цюллє Франція Лоран Безо Франція Паскаль Ланс
1994 Швейцарія Тоні Ромінгер Іспанія Хесус Монтоя Росія В'ячеслав Єкімов
1995 Франція Лоран Жалабер Росія Владислав Бобрик Швейцарія Алекс Цюллє
1996 Франція Лоран Жалабер США Ленс Армстронг Велика Британія Кріс Бордмен
1997 Франція Лоран Жалабер Швейцарія Лоран Дюфо Іспанія Сантьяго Бланко
1998 Бельгія Франк Ванденбрук Франція Лоран Жалабер Іспанія Марселіно Гарсія Алонсо
1999 Нідерланди Мікаель Бугерд Швейцарія Маркус Цберг Колумбія Сантьяго Ботеро
2000 Німеччина Андреас Клоден Франція Лоран Брошар Іспанія Франсіско Мансебо
2001 Італія Даріо Фріго Литва Раймондас Румсас Бельгія Петер Ван Петегем
2002 Казахстан Олександр Винокуров Франція Санді Сазар Франція Лоран Жалабер
2003 Казахстан Олександр Винокуров Іспанія Мікель Саррабейтія Італія Давіде Ребеллін
2004 Німеччина Йорг Якше Італія Давіде Ребеллін США Боббі Джуліч
2005 США Боббі Джуліч Іспанія Алехандро Вальверде Іспанія Константіно Забалья
2006 США Флойд Ландіс Іспанія Патхі Віла Іспанія Антоніо Колом
2007 Іспанія Альберто Контадор Італія Давіде Ребеллін Іспанія Луїс Леон Санчес
2008 Італія Давіде Ребеллін Італія Рінальдо Ночентіні Україна Ярослав Попович
2009 Іспанія Луїс Леон Санчес Люксембург Френк Шлек Франція Сильвен Шаванель
2010 Іспанія Альберто Контадор Іспанія Луїс Леон Санчес Чехія Роман Кройцігер
2011 Німеччина Тоні Мартін Німеччина Андреас Кльоден Велика Британія Бредлі Віггінс
2012 Велика Британія Бредлі Віггінс Нідерланди Ліуве Вестра Іспанія Алехандро Вальверде
2013 Австралія Річі Порт США Ендрю Таланскі Франція Жан-Крістоф Перо
2014 Колумбія Карлос Бетанкур Португалія Руй Альберто Кошта Франція Артур Вішо
2015 Австралія Річі Порт Польща Міхал Квятковський Словенія Сімон Шпілак
2016 Велика Британія Герайнт Томас Іспанія Альберто Контадор Австралія Річі Порт
2017 Колумбія Серхіо Луїс Енао Іспанія Альберто Контадор Ірландія Данієль Мартін

Найтитулованіші переможці

[ред. | ред. код]
К-сть перемог Велогонщик Країна Роки
7 Шон Келлі Ірландія Ірландія 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988
5 Жак Анкетіль Франція Франція 1957, 1961, 1963, 1965, 1966
3 Едді Меркс Бельгія Бельгія 1969, 1970, 1971
Лоран Жалабер Франція Франція 1995, 1996, 1997
Йоп Зутемельк Нідерланди Нідерланди 1974, 1975, 1979
2 Раймон Пулідор Франція Франція 1972, 1973
Тоні Ромінгер Швейцарія Швейцарія 1991, 1994
Раймон Імпані Бельгія Бельгія 1954 y 1960
Мігель Індурайн Іспанія Іспанія 1989 y 1990
Олександр Винокуров Казахстан Казахстан 2002 y 2003
Моріс Аршамбо Франція Франція 1936 y 1939
Альберто Контадор Іспанія Іспанія 2007 y 2010
Річі Порт Австралія Австралія 2013 y 2015

Перемоги за країнами

[ред. | ред. код]
Країна К-сть перемог
Франція Франція 21
Бельгія Бельгія 14
Ірландія Ірландія 8
Нідерланди Нідерланди 6
Іспанія Іспанія 5
Німеччина Німеччина 4
Італія Італія
Швейцарія Швейцарія
Велика Британія Велика Британія
3
Казахстан Казахстан
США США
Австралія Австралія
Колумбія Колумбія
2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в History. letour.fe. ASO. Процитовано 7 грудня 2015.
  2. Jones, Jeff. Kivilev dies of injuries. Cycling News. Процитовано 3 грудня 2015.
  3. Andrei Kivilev: September 21, 1973 - March 12, 2003. Cycling News. Процитовано 3 грудня 2015.
  4. Paris-Nice 2011 Tony Martin wins race to the sun after Thomas Voeckler claims second stage on Cote-dAzur. telegraph.co.uk. Процитовано 7 грудня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]