Паровий трактор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Паровий трактор  — трактор або тягач, що використовує як силову установку паровий двигун (тепловий двигун зовнішнього згоряння). Подібні трактори активно виробляли і використовували в першій половині XX століття, але через низьку ефективність примітивних конструкцій парового двигуна того часу їх швидко витіснили більш ефективні двигуни внутрішнього згоряння. Цьому також сприяв початок епохи дешевого бензину з закінченням Другої світової війни.

Класифікація конструкцій парових тракторів і тягачів

[ред. | ред. код]

Трактори створювалися в багатьох країнах Європи і в США, і вироблялися безлічі конструкцій та компонувань. Умовно всі конструкції можна розділити на 2 типи:

Паровий трактор типу «overtype».
  • «overtype» — «високий тип», двигун у якому розташований безпосередньо зверху на котлі. Такий котел має конструкцію паровозного (локомобільного) типу, тобто жаротрубно-димозгарний.
Паровий трактор типу «undertype».
  • «undertype» — «низький тип», двигун розташований десь на рамі трактора або автомобіля, тобто паровий двигун стоїть окремо від котла.

При цьому конструкція котла може бути різною: як «об'ємного наповнення» — котлом водотрубним, так і жаротрубно-димозгарним, або навіть прямоточним котлом, типу «Серполе».

Компонування «overtype» використовувалася винятково в масивних тракторах — тягачах, які були вкрай важкими і громіздкими, що визначалося конструкцією їх котла паровозного типу, а також низькими параметрами пари, які такі котли могли розвивати. Варто зазначити, що котли паровозного типу працювали на тиску пари не більше 12-14 атм і діяли виключно на викид «зім'ятої» пари в атмосферу. Тобто в них не застосовували конденсаторів.

Компонування «undertype» застосовувалася в багатьох різних варіантах: як для різних тракторів-тягачів, так і для різних автомобілів. У цьому випадку використовувалися котли різного компонування, зокрема й на рідкому паливі — від гасу, до мазуту. Технічно найдосконаліші моделі котлів у таких автомобілях і тракторах створювали тиск пари 100 атм, що забезпечувало достатньо високу економічність і значну потужність подібних паросилових установок. Наприклад, на тиску до 100 атм працював мотор німецької парової вантажівки фірми «Henschel», за температури перегрітої пари 450 °С.

Парові трактори європейських виробників 1920-х і 1930-х

[ред. | ред. код]
Відео

Найактивніше парові трактори випускали:

— в Англії фірми Sentinel, Foden, Atkinson, Robey, Garret,

— у Франції Excho,

— у Німеччині Henschel, Lanz, Borsig ,

— у США Bryan Harvester, Dilling, і Stenly.

Радянський паровий трактор ПТ-52

[ред. | ред. код]

В СРСР на початку 1950-х років створено унікальні дослідні зразки парового транспорту. Це паровий трактор ПТ-54 (на базі дизельного трактора ДТ-54), який працював на вугіллі. Використання парового двигуна дозволило прибрати з конструкції трактора муфту зчеплення, коробку передач, карданну передачу і конічну пару. Видалення цих вузлів і агрегатів компенсувала поява важкого парового котла і бункера з вугіллям, тому паровий трактор виявився лише трохи важчим за свого дизельного донора, зате в нього майже на 30 % зріс крутний момент і тягове зусилля. Паливний бункер уміщував 400 кг вугілля, що забезпечувало 3,5 години безперервної роботи при максимальному навантаженні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Паровые автомобили и тракторы. Г. Гуляев. Москва 1931 г.
  • Современные паровые автомобили и тракторы. В. Добровольский. Харьков. 1936 г.
  • Журнал «Сельский механизатор» № 8, 2009 г.