Парчевський Всеволод Володимирович
Парчевський Всеволод Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
7 липня 1914 Харків, Російська імперія | |||
Смерть | 23 грудня 1975 (61 рік) | |||
Харків, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Харківський художній інститут (1950) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Дерегус Михайло Гордійович і Любимський Олександр Павлович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Всеволод Володимирович Парчевський (7 липня 1914, Харків — 23 грудня 1975, Харків) — український радянський художник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1956 року[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 липня 1914 року в місті Харкові (нині Україна). 1940 року поступив до Харківського художнього інституту, проте перервав навчання через німецько-радянську війну[1]. Під час війни служив у Червоній армії старшиною медслужби в евакуаційному шпиталі 3255. Нагороджений двома медалями «За бойові заслуги» (4 вересня 1944; 10 липня 1945), медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].
1950 року закінчив Харківський художній інститут. де навчався зокрема у Михайла Дерегуса, Олександра Любимського[1]. Жив у Харкові, в будинку на вулиці Культури, № 20, квартира 20. Помер у Харкові 23 грудня 1975 року[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Працював в галузі станкового живопису і графіки. Серед робіт:
- «Стояти на смерть» (1950);
- графічні серії
- «Шляхами війни» (1954);
- «Альпіністи» (1957);
- «Визволення Харківщини» (1958);
- «Рік 1941-й» (1962—1965);
- «Бій за село Соколове 8 березня 1943 року» в Музеї бойового братерства у селі Соколовому (1966, співавтори Ілля Ефроїмсон, Віллі Мокрожицький);
- «Корсунь-Шевченківська битва» у Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику у місті Корсуні-Шевченківському (1968, співавтори Ілля Єфроїмсон, Віллі Мокрожицький);
- «Прорив німецької лінії оборони «Вотан» у жовтні 1943 року» у Мелітопольському краєзнавчому музеї в місті Мелітополі (1972, співавтори Павло Редін, Юрій Смирнов, Павло Никифоров)[3].
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1954 року, зарубіжних — з 1967 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1974 році та у Балаклеї у 1976 році[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Парчевський Всеволод Володимирович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 353—354.;
- Парчевський Всеволод Володимирович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 173.
- Народились 7 липня
- Народились 1914
- Уродженці Харкова
- Померли 23 грудня
- Померли 1975
- Померли в Харкові
- Випускники Харківського художнього інституту
- Члени Національної спілки художників України
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Радянські військовики Другої світової війни
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські графіки
- Радянські графіки
- Українські художники-монументалісти
- Радянські художники-монументалісти
- Художники Харкова