Пацко Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пацко Володимир Михайлович
Народився 1908(1908)
Помер невідомо
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Володимир Михайлович Пацко (нар. 1908(1908) — ?) — радянський діяч, залізничник, секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У, 1-й секретар Вінницького міськкому КПУ Вінницької області.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1923—1924 роках — слюсар Тамбовського вагоноремонтного заводу.

У 1924—1929 роках — студент Ленінградського політехнічного інституту шляхів сполучення імені Дзержинського.

У 1929—1931 роках — електромонтер, старший електромонтер, начальник вузлової електростанції станції Жмеринка Південно-Західної залізниці.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1931—1933 роках — інженер відділу тяги Жмеринського району Південно-Західної залізниці.

У 1933—1934 роках — заступник голови та в.о. голови районного комітету профспілки залізничників станції Жмеринка Південно-Західної залізниці.

У 1934—1936 роках — інструктор політвідділу Жмеринського відділення Південно-Західної залізниці.

У 1936—1938 роках — секретар партійного комітету Жмеринського вагоноремонтного заводу Вінницької області.

У 1938—1940 роках — секретар партійного комітету паровозного депо станції Жмеринка.

У 1940—1941 роках — начальник організаційно-інструкторського сектора політичного відділу станції Вінниця.

У 1941—1942 роках — заступник начальника політичного відділу Вінницької залізниці.

У 1942—1943 роках — начальник політичного відділу Славгородського відділення Омської залізниці.

У 1943—1944 роках — 2-й секретар Славгородського районного комітету ВКП(б) Алтайського краю.

У 1944—1947 роках — заступник завідувача транспортного відділу Вінницького обласного комітету КП(б)У.

У 1947—1948 роках — завідувач транспортного відділу і заступник секретаря Вінницького обласного комітету КП(б)У із транспорту. У 1948 — 1 лютого 1951 року — завідувач транспортного відділу Вінницького обласного комітету КП(б)У.

З 1949 року — слухач Київської Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У.

1 лютого 1951 — вересень 1952 року — секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У.

У вересні 1952—1953 роках — заступник голови виконавчого комітету Вінницької обласної ради депутатів трудящих.

З 5 січня (затв. у березні) 1953 до січня 1957 року — 1-й секретар Вінницького міського комітету КПУ Вінницької області.

Подальша доля невідома.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Голод та голодомор на Поділлі 1920-1940 рр. Збірник документів та матеріалів. Вінниця, 2007.
  • газета «Вінницька правда», 30 січня 1955 року.