Пеленський Ярослав Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пеленський.
Пеленський Ярослав Богданович
Народився 12 квітня 1929(1929-04-12)
Варшава, Польська Республіка
Помер 20 лютого 2022(2022-02-20) (92 роки)
Країна  Республіка Польща
Національність українець
Діяльність історик, політолог
Alma mater JMU
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Галузь історія, політологія
Заклад Гарвардський університет
Континент
Віднова
Східноєвропейський дослідний інститут імені В'ячеслава Липинського
Інститут європейських досліджень НАН України
Кінґс-коледж
Американський університет
Університет Айови
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Членство НАН України
Українська вільна академія наук
Наукове товариство імені Шевченка

Пеленський Ярослав Богданович (нар. 12 квітня 1929, Варшава — пом. 20 лютого 2022, Нью-Йорк) — історик та політолог. Професор (1964). Іноземний член НАН України (1992). Дійсний член Української вільної академії наук, Наукового товариства імені Шевченка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в м. Варшава. Навчався у Вюрцбурзькому (1948—1949) та Мюнхенському (1950—1955) університетах. Захистив докторські дисертації на теми: «Українська національна думка у світлі творчості М.Грушевського та В.Липинського» в Мюнхенському університеті (1957) та «Московські імперські претензії до Казанського ханства: Дослідження постання імперської ідеології» в Колумбійському університеті (1968). Доцент Кінгс-коледжу (1958—1961), професор історії Американського університету у Вашингтоні (1964—1967), Університету Айови (1967—1998). Член редколегії часопису «Континент» (Париж—Москва; з 1983). Редагував часопис-альманах «Віднова» (1984—1987). З 1987 — президент Східноєвропейських досліджень інституту імені В.Липинського у Філадельфії (США). Голова фундації О. і Т. Антоновичів (1987). Директор Інституту східноєвропейських досліджень НАН України (1993—2008; з 2001 — Інститут європейських досліджень НАН України).

Помер 20 лютого 2022 року у Нью-Йорку[1].

Публікації[ред. | ред. код]

Автор праць з історії Східної Європи доби пізнього середньовіччя та ранньомодерних часів, українсько-польських відносин, української суспільно-політичної думки XX ст. і політології, зокрема, студій про В.Липинського, оглядів української радянської історіографії 1950—60-х рр., історії взаємин Великого князівства Московського та Казанського ханату в XIV—XV ст. й низки інших. За редакцією Пеленського видані «Україна на переломі 1657—1659» В.Липинського (Філадельфія, 1991), збірка статей і матеріалів «В'ячеслав Липинський: Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна» (Київ—Філадельфія, 1995), «Листи до братів-хліборобів» В.Липинського (Київ—Філадельфія, 1995), «Спогади» П.Скоропадського (Київ—Філадельфія, 1995), «В'ячеслав Липинський: Листування» (т. 1: «А—Ж». Київ—Філадельфія, 2003) та чимало інших[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ IN MEMORIAM: помер Ярослав Пеленський. Історична правда. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
  2. ↑ Напр.,: J Pelenski, ‘The Emergence of the Muscovite Claims to the Byzantine-Kievan «Imperial Inheritance»’, Harvard Ukrainian Studies, Volume 7, 1983, pp 520-21. ; J. Pełeński. Inkorporacja ukraińskich ziem dawnej Rusi do Korony w 1569 r. Ideologia i korzyści — próba nowego spojrzenia, w: Przegląd Historyczny, t. LXV, 1974, zesz. 2, s. 243—261.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Пеленський Ярослав Богданович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.91-93
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пеленський_Ярослав_Богданович&oldid=42585621