Перервін Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перервін Іван Олександрович
Народився 25 березня 1899(1899-03-25)
місто Сміла, тепер Черкаської області
Помер невідомо
Національність українець
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Іван Олександрович Перервін (25 березня 1899(18990325), місто Сміла, тепер Черкаської області — ?) — український радянський діяч, секретар Станіславського обласного комітету КП(б)У із транспорту, 1-й секретар Ладижинського районного комітету КП(б)У Київської області.

Біографія[ред. | ред. код]

З травня 1918 по 1923 рік служив у Червоній армії, був продармійцем. Учасник громадянської війни в Росії.

Член ВКП(б) з 1927 року. Перебував на партійній роботі.

На 1938—1939 роки — 1-й секретар Ладижинського районного комітету КП(б)У Київської області.

31 травня — червень 1941 року — в.о. секретаря Станіславського обласного комітету КП(б)У із транспорту.

З червня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1941 році був важко поранений, лікувався у військових госпіталях, після одужання продовжив військову службу. Воював на Південно-Західному, Донському, Сталінградському і Південному фронтах. З 1943 року — секретар партійної комісії 7-го механізованого корпусу. У боях у Кіровоградській області був контужений і важко поранений. Після лікування служив відповідальним секретарем армійської партійної комісії при політичному відділі 4-ї гвардійської танкової армії 2-го і 3-го Українських фронтів. У 1945—1946 роках — начальник політичного відділу Центральної комендатури міста Відня (Австрія) Центральної групи радянських окупаційних військ.

З березня 1952 року — заступник начальника політичного сектору Станіславського обласного управління сільського господарства.

Подальша доля невідома. На 1985 рік — персональний пенсіонер.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]