Нащадки Єфрема, за біблійним переказом, зіграли велику ролю в історії ізраїльського народу, беручи участь у вирішенні його історичної долі. Саме з їхнього середовища вийшов Самуїл, відомий пророк і суддя ізраїльський[2]. Коли після смерті царя Соломона його держава розпалася на два царства, найбільшу політичну вагу в новоствореному Ізраїльському царстві мало покоління Єфрема. Воно обрало бути царем представника свого племені Єровоама, а його резиденцією зробило своє місто Самарію, яке була столицею Ізраїльського царства до кінця його історичного існування.