Повій, вітре, на Вкраїну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Повій, вітре, на Вкраїну — пісня на слова українського поета Степана Руданського.

Текст[ред. | ред. код]

Вірш написано 24 липня 1856 в Санкт-Петербурзі. Цей твір Степан Руданський адресував Марії Княгинецькій — своєму першому коханню, з якою змушений був розлучитися, їдучи до Петербурга продовжувати навчання[1].

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861, № 1, стор. 95 — 96). Автографів два: «Співомовки 1851—1857», стор. 71, звор. — 72, звор., і «Співомовки 1861», стор. 127—128.[2]

Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі…
Повій, вітре, з полуночі!..

Між ярами там долина,
Там біленькая хатина;
В тій хатині голубонька,
Голубонька-дівчинонька…

Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця;
Край віконця постіль біла,
Постіль біла, дівча мила.

Нахилися нишком-тишком
Над рум’яним, білим личком;
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила – подивися.

Як спить мила, не збудилась,
Згадай того, з ким любилась,
З ким любилась, і кохалась,
І кохати присягалась…

Як заб’ється їй серденько.
Як дівча здихне тяженько,
Як заплачуть чорні очі,
Вертай, вітре, к полуночі!..

А як мене позабула
Та нелюба пригорнула,
Ти розвійся край долини,
Не вертайся з України!..

Вітер віє, вітер віє,
Серце тужить, серце мліє,
Вітер віє, не вертає,
Серце з жалю розпукає.

24 июля 1856 года. С[анкт]-П[етер]б[ург]

Музика[ред. | ред. код]

Текст покладено на музику Людмилою Александровою[3].

Згодом музикант, хормейстер і вчитель музики Владислав Заремба вдало аранжував пісню Людмили Александрової «Повій, вітре, на Вкраїну» для голосу та фортепіано.

Серед виконавців пісні — Анатолій Солов'яненко, Тетяна Ціхоцька, ВІА Світязь, ВІА «Чумаки» та ін.

Переклади[ред. | ред. код]

Літературознавці і перекладачі Борис і Костянтин Хоменки зібрали і 2003 року видали переклади вірша «Повій, вітре, на Вкраїну» мовами народів світу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.pisni.org.ua/songs/21420.html
  2. ↑ http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/R/Rudansky/Pisni/PovijVitreNaVkrajinu.html
  3. ↑ Оксана Богдан. Музыка и слова — не народные // Время, 18.11.2011.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Степан Руданський. Твори в 3-х тт. — К.: Наукова думка, 1972 р. — Т. 1. — С. 40 — 41.
  • Горбатюк Василь. «Повій, вітре…» // Слово Просвіти. — 2014. — лютий.
  • Руданський, Степан Васильович. Повій, вітре, на Вкраїну: Переклади мовами народів світу / Степан Васильович Руданський; Упоряд. Борис Васильович Хоменко, Костянтин Дмитрович Хоменко; Передм. Іван Дзюба.– К. : Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003.– 320 с.– (Джерела духовності) ISBN 966-522-108-6


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повій,_вітре,_на_Вкраїну&oldid=37203061