Поддорський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поддорський район
Герб Прапор
Адм. центр Поддор'я
Країна  Росія
Регіон Новгородська область
Населення
 - повне 5610 осіб (2002)[1],
5254 осіб (2005),
5107 осіб (2006),
4972 осіб (2007),
4890 осіб (2008),
4813 осіб (2009)[2],
4645 осіб (2010)[3],
4484 осіб (2012)[4],
4397 осіб (2013)[5],
4365 осіб (2014)[6],
4295 осіб (2015)[7],
4172 осіб (2016)[8],
4040 осіб (2017)[9],
3934 осіб (2018)[10],
3832 осіб (2019)[11],
3695 осіб (2020)[12],
3387 осіб (2021)[13]
Площа
 - повна 2954,02 км²[14]
Дата заснування 1 серпня 1927
Вебсайт адмподдорье.рф

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Поддорський район

Поддорський район (рос. Поддорский район) — муніципальне утворення у складі Новгородської області Росії. Адміністративний центр знаходиться в село Поддорьє.

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташовується на південному заході Новгородської області та межує з чотирма її районами: Волотовським та Старорусським — на півночі і північному сході, Марьовським — на сході і Холмським районом на півдні. На заході межує з Дєдовицьким (на північному заході) і Бєжаницьким (на південному заході) районами Псковської області.

Площа території району — 2954,02 км.

Основні річки — Полисть, Порусья, Редья, Ловать.

Охорона природи

[ред. | ред. код]

На території Поддорського району на межі з Холмським районом 25 травня 1994 року було створено державний природний заповідник федерального значення — «Рдейський». Заповідник розташований на Приільменській низовині в зоні мішаних лісів серед найбільших в Європі Полістово-Ловатських болотних ландшафтів[15].

На межі Поддорського і Холмського районів створено державний природний заказник «Рдейський» комплексного (гідрологічного, біологічного) профілю, загальною площею 7,07 тис. га. Під охороною перебувають екосистеми верхового болота і озера Рдейського[16].

У 2000-х роках на території колишнього мисливського заказника, з метою збереження і відтворення чисельності окремих видів диких тварин та середовища їх проживання, на площі 17,1 тис. га було створено Поддорський державний біологічний природний заказник під контролем Комітету мисливського і рибного господарства Новгородської області. 2008 року Новгородською обласною думою з нього було знято охоронний статус[17][18].

На території Поддорського району створено 1 пам'ятку природи біологічного (ботанічного) профілю.

№ Назва Тип Площа
(га)		 Розташування Створення Дата Характеристика Фото
1 Лісові квартали № 4, № 10, № 20, № 21 ботанічна ~ Поддорське сільське поселення Розпорядження Адміністрації НО № 26-рз[19] 13 січня 1992 року Водно-болотні угіддя. Рідкісні та зникаючі види тварин, рослин і грибів.
Див. також: Природоохоронні території Новгородської області

Муніципально-територіальний устрій

[ред. | ред. код]

У складі муніципального району 3 сільських поселення, які об'єднують 155 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними).

Муніципальне утворення Адмінцентр Кількість
населених
пунктів		 Населення[20]
(осіб, 2017 рік)		 Площа
(км²)		 Карта
Белебьолковське сільське поселення село Белебьолка 69 857▼ 1131,00
Поддорське сільське поселення село Поддор'є 49 2687▼ 1124,50
Селєєвське сільське поселення село Селєєво 37 496▼ 698,52

Економіка

[ред. | ред. код]

Гірництво

[ред. | ред. код]

На території району ведеться відкрита розробка корисних копалин ТОВ «Новгордская Торгово-Промышленая Компания»[21]. Розробка ведеться відкритим способом на таких родовищах і в кар'єрах:

  • Пісок будівельний: Каковка-2 (за 4,5 км на південний схід від села Каковка).
  • Піщано-гравійний матеріал (ПГМ, ПГС): Каковка (за 4,5 км на південний схід від села Каковка)[21].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  2. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
  3. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2014. Процитовано 2 лютого 2014.
  4. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  5. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов) (рос.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  6. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  7. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  8. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  9. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  10. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  13. ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  14. ↑ http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst49/DBInet.cgi?pl=8006001
  15. ↑ Новгородская область : [рос.] : [арх. 15.07.2021] // Минприроды России : вебсайт. — 2021. — 9 июня. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  16. ↑ Перечень ООПТ Новгородской области : [рос.] : [арх. 22.04.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 9 июня. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
  17. ↑ Своим решением Новгородская областная Дума лишила защиты особо охраняемые природные территории Новгородской области : [рос.] : [арх. 01.08.2010] // газеты Волховъ : вебсайт. — 2009. — 24 апреля. — Дата звернення: 1 серпня 2010 року.
  18. ↑ Уничтожение заказников Новгородской области : [рос.] : [арх. 29.10.2020] // Электронный бюллетень Центра охраны дикой природы. ЦОДП — «Право — Природе» : вебсайт. — 2009. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  19. ↑ Распоряжение №26-рз «Об отнесении природных объектов к государственным памятникам природы местного значения» : [рос.] : [арх. 26.09.2016] // Администрация Новгородской области : распоряжение. — 1992. — 13 января. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  20. ↑ Характеристика субъектов Российской Федерации по типам муниципальных образований и видам муниципальных учреждений на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  21. ↑ а б Список недропользователей Новгородской области : [рос.] : [арх. 19.07.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 9 июня. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.

Література

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Атлас Новгородской области / ред. коллегия: Шведчиков Б. Н., Селиверстов Ю. П., Дуров А. Г. и др.; ст. ред. Тимофеева Н.И. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1982.
  • (рос.) Новгородская область: Атлас / Министерство экономического развития Российской Федерации. Федеральное агентство геодезии и картографии (Роскартография). — Великий Новгород : Новгородское аэрогеодезическое предприятие, 2008. — 144 с. — (Регионы России). — 200 екз.
  • (рос.) Административно–территориальное деление Новгородской губернии и области, 1727–1995 гг. : справочник. — СПб. : Экспресс С–Пб, 2009.
  • (рос.) Архитектурное наследие Великого Новгорода и Новгородской области / под ред. М. И. Мильчика. — СПб. : СПАС: Лики России, 2008.
  • (рос.) Барышева А. А. Местные климаты и ландшафты Новгородской области. — Великий Новгород : Новгородский региональный центр развития образования, 2008.
  • (рос.) Глушкова В. Г. Новгородская земля : природа, люди, история, хозяйство. — М. : Вече, 2016.
  • (рос.) История экономики Великого Новгорода и Новгородской земли : очерки хозяйственного развития. — Великий Новгород : Новгородский филиал Санкт–Петербургского государственного университета экономики и финансов, 2009.
  • (рос.) Серова В. Н., Барышева А. А., Жекулин В. С. География Новгородской области. — Л. : Лениздат, 1988. — 94 с.
  • (рос.) Смирнов В. Г. Великая Отечественная война на Новгородской земле. — М. : Вече, 2020.
  • (рос.) Традиционный фольклор Новгородской области : песни, причитания. — Л. : Наука, 1979.

Посилання

[ред. | ред. код]
Поддорський район
у сестринських Вікіпроєктах
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Населені пункти:
Поддор'я
Андроново • Астратово • Байнище • Безлово • Белебьолка • Белохново • Березка • Блазниха • Бойково • Великі Язвищі • Великі Ясни • Велике Пухово • Велике Шелудково • Борисоглєб • Борок • Бураково • Бистрий Берег • Бичково • Векшино • Велике Село • Верхня Пустошка • Вєщанка • Виджа • Виска • Вичевиці • Власово • Воротавино • Викрасово • В’язки • Головенька • Голузино • Горижа • Горки • Городня • Городок • Горушка • Гриви • Гридіно • Гринєво • Губино • Гусєво • Гусєво-1 • Гусєво-2 • Добранцево • Добранцево • Дубова • Єльно • Єремкино • Жемчугово • Заозер’ • Заполля • Зарєччя • Заручев’я • Зелема • Зеленково • Зимник • Ігнатово • Каковка • Каменка • Карабинець • Кирьково • Княщино • Ковалєвка • Коломно • Костелєво • Крапивенка • Красний Луг • Кремно • Кстечки • Кулаково • Кулики • Курсько • Лєша • Лисичкино • Лис’ї Горки • Литвиново • Лобині • Лопастино • Лускарево • Любець • Люблино • Малахново • Мала Коровенка • Мале Пухово • Мале Шелудково • Малі Язвищі • Малі Ясни • Марково • Масловське • Минцево • Михайлово • Молчаново • Мостище • Нивки • Овчинниково • Одінцово • Озерки • Паньковка • Переводово • Перегино • Переєзд • Перетер’я • Переходи • Пєски • Петихіно • Петрово • Подсосоння • Полтораново • Починки • Протоки • Пустошка • Рєпино • Рєчки • Ржані Роги • Ровно • Рукати • Руч’ї • Рябково • Рябково • Ряб’ї Роги • Селеєво • Сенцово • Сидорово • Скопино • Слугино • Соколля • Сорокино • Сосново • Старобенка • Старокурсько • Стехново • Сушиця • Теляткіно • Теребині • Трофимово • Трубичино • Трупехіно • Тугіно • Усадьба • Устя • Филистово • Холстинка • Черна • Шалижино • Шахово • Шеляпино • Шернино • Шестово • Шкворово • Шушелово • Юр’єво • Яблоново • Ямно • Яхоновка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поддорський_район&oldid=38941822