Покровські Селищі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Покровські Селищі
мокш. Велязем
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мордовія
Муніципальний район Зубово-Полянський район
Поселення Зарубкинське
Код ЗКАТУ: 89221832004
Код ЗКТМО: 89621432116
Основні дані
Населення 483 особи (2020[1])
Поштовий індекс 431121
Географічні координати: 53°59′49″ пн. ш. 43°00′08″ сх. д. / 53.9969444444717723° пн. ш. 43.002222222249777417° сх. д. / 53.9969444444717723; 43.002222222249777417Координати: 53°59′49″ пн. ш. 43°00′08″ сх. д. / 53.9969444444717723° пн. ш. 43.002222222249777417° сх. д. / 53.9969444444717723; 43.002222222249777417
Мапа
Покровські Селищі (Росія)
Покровські Селищі
Покровські Селищі

Покровські Селищі (Мордовія)
Покровські Селищі
Покровські Селищі

Мапа

Покро́вські Се́лищі (мокш. Велязем[2][3], ерз. Велязем, рос. Покровские Селищи) — мокшанське село у складі Зубово-Полянського району Мордовії, Росія. Входить до складу Зарубкинського сільського поселення.

Топонім

[ред. | ред. код]

Назва походить від мокшанського велязем — селище.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на річці Чіуш[ru], за 15 км. на південний схід від районного центру містечка Зубова Поляна, та у 144 км на захід від Саранська.

Клімат

[ред. | ред. код]
Кліматограма Велязем
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
51
 
 
−6
−11
 
 
44
 
 
−5
−11
 
 
43
 
 
0
−7
 
 
43
 
 
11
1
 
 
53
 
 
19
8
 
 
73
 
 
22
12
 
 
74
 
 
25
16
 
 
64
 
 
23
14
 
 
64
 
 
17
9
 
 
62
 
 
9
3
 
 
54
 
 
1
−3
 
 
55
 
 
−4
−8
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 680 мм.

Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[4]


Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення, станом на 2020 рік, налічує 483 особи[1].

У 2010 — 457 осіб, в 2002 — 485[5].

2002[6] 2010[6] 2020[1]
→ 485 ↘ 457 ↗ 483

Національний склад станом на 2002 рік:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Аркуш карти N-38-63 Торбеево. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1989 р. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Д.В. Цыганкин. Эрзень-мокшень собственной лемтне // Мокшень правда. Саранск, 1971. 29 апр.
  • Н.В. Казаева Адаптация Мордовских топонимов в языковой среде. (рос.)
  • Географический атлас Республики Мордовия / редкол.: д-р геогр. наук проф. А.А. Ямашкин (пред. кол.), С.М. Вдовин, Н.П. Макаркин [и др.] — Саранск: Мордовское книжное издательство, 1987. — 263 с. (рос.)
  • Мордовия: энциклопедия: В 2 т./ Науч.-исслед. ин-т гуманитар. наук при Правительстве Респ. Мордовия; Гл. ред. коллегия: А. И. Сухарев (гл. ред), В. А. Юрчёнков (зам. гл. ред.), П. П. Кузнецов (отв. секретарь) [и др.]. — Саранск: Морд. кн. изд-во, 2003—2004. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Велязем «BankGorodov» (рос.)
  2. Д.В. Цыганкин. Память, запечатленная в слове: Словарь географических названий Республики Мордовия. Саранск, 2005. – 432 с.(рос.)
  3. Н.В. Казаева. Адаптация Мордовских топонимов в языковой среде. (рос.)
  4. Велязем «Climate-Data.org» (англ.)
  5. Дані перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 21 вересня 2020.
  6. а б Статистический сборник № 923 «Численность и размещение населения Республики Мордовия» [Архівовано 2023-07-04 у Wayback Machine.] // Мордовиястат. — 2012. (рос.)
  7. Юрий Коряков. База данных «Этно-языковой состав населённых пунктов России» (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]