Політична криза у Молдові 2019
| Політична криза у Молдові 2019 | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 _cropped.jpg) Ігор Додон (ліворуч) та Павел Філіп (праворуч) | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Демократична партія Молдови | Партія соціалістів Республіки Молдова Виборчий блок ACUM | ||||||||
| Ключові фігури | |||||||||
| Влад Плахотнюк Павел Філіп |
Ігор Додон Мая Санду Зінаїда Гречана | ||||||||
У червні 2019 низка подій, що сталися у Молдові після проведених у лютому парламентських виборів та подальших спроб з формування нового Уряду, призвели до конституційної кризи. Приводом стало формування панівної коаліції на межі останніх днів, передбачених для цього законодавством.
8 Червня 2019 року Партія соціалістів Республіки Молдова та Виборчий блок ACUM сформували уряд Маї Санду, у якому Мая Санду була прем'єр-міністром, а Зінаїда Гречана — спікером парламенту. Однак Конституційний Суд Республіки Молдова постановив, що всі рішення, прийняті у Парламенті 8 червня, були незаконними, а Президент Ігор Додон мав розпустити його та призначити позачергові парламентські вибори. 9 червня Конституційний суд тимчасово відсторонив Додона від виконання своїх обов'язків та передав його повноваження прем'єр-міністру Павлу Філіпу. Філіп негайно видав наказ про розпуск парламенту, однак новий уряд на чолі зі Санду цього не визнав.[1]
Республіка Молдова є парламентською республікою. У грудні 2016 року Ігор Додон, фактичний лідер Партії соціалістів Республіки Молдова, був обраний президентом. Він описується як проросійський та такий, що підтримується Росією.[2] У лютому 2019 року, унаслідок парламентських виборів, Партія соціалістів отримала 35 місць у парламенті. Демократична партія Молдови, яку очолює Влад Плахотнюк, отримала 30 місць, Виборчий блок ACUM Маї Санду та Андрея Нестасе — 26 місць, партія Шор — 7 місць, незалежні кандидати — 3 місця. Згідно з Конституцією, парламент має три місяці на формування коаліції; якщо ж сформувати коаліції не вдається, президент має розпустити парламент та призначити нові вибори.[3] Конституційний суд інтерпретував термін між парламентськими виборами у лютому до формування уряду як 90 днів.[2]
У п'ятницю 7 червня Конституційний Суд Республіки Молдова вирішив, що нові парламентські вибори мають бути проведені, якщо уряд не буде сформовано впродовж трьох місяців після оприлюднення результатів виборів, що відбулись у лютому, 9 березня.[4] Це прискорило формування коаліції. У суботу 8 червня виборчий блок ACUM дійшов домовленості зі соціалістами. Вона дозволяла Санду сформувати уряд, а лідер фракції соціалістів Зінаїда Гречана стала спікером.[5]
Але це сталося пізніше, ніж за 90 днів після оголошення результатів виборів.[2] Додон відмовився розпускати парламент. Депутат від Демократичної партії Сергій Сирбу подав до Конституційного Суду подання з проханням відсторонити Додона від посади Президента. Суд ухвалив рішення та передав повноваження Президента Павлу Філіпу. Філіп розпустив парламент та призначив нові вибори на 6 вересня.[5] Проте нова коаліція проголосила такі рішення незаконними.[2] 8 червня прихильники Демократичної Партії почали встановлювати намети у Кишиньові.[5]
14 червня після засідання Національного політичної ради Демократична партія оголосила, що заради уникнення політичної кризи ухвалила рішення піти з влади. Згодом уряд Павла Філіпа пішов у відставку і передав владу уряду Маї Санду[6].
15 червня Конституційний суд Молдови переглянув і скасував свої рішення, прийняті з 7 до 9 червня. Були скасовані рішення про розпуск парламенту, проведення дострокових виборів, визнання незаконним призначення спікера парламенту Зінаїди Гречаної і формування уряду Маї Санду, а також про відсторонення президента Ігоря Додона від своїх повноважень і призначення Павла Філіпа виконувачем обов'язків президента Республіки Молдова [7][8].
- ↑ The Associated Press (9 червня 2019). Moldova's Interim President Calls Snap Election Amid Crisis. The New York Times. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ а б в г Moldova crisis: Snap elections called by interim president. BBC. 9 червня 2019. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ Constitution of the Republic of Moldova. www.presedinte.md (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 15 червня 2019.
Art. 85 (1) – In the event of impossibility to form the Government or in case of blocking up the procedure of adopting the laws for a period of 3 months, the President of the Republic of Moldova, following consultations with parliamentary fractions, may dissolve the Parliament.
- ↑ Golea, Anatoli (9 червня 2019). Moldova crisis deepens as new president calls snap vote. Yahoo News. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ а б в Necsutu, Madalin (9 червня 2019). Moldova Faces Turmoil as Court Outlaws New Govt. BalcanInsight. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ 'Moldova is free' cheers new premier as rival steps aside. Reuters. 14 червня 2019. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 24 січня 2022. (англ.)
- ↑ Moldova's Constitutional Court overturns all of its decisions that led to political crisis in country. en.interfax.com.ua. 15 червня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 15 червня 2019.
- ↑ Ultima oră! Judecătorii Curții Constituționale au anulat ultimele hotărâri din perioada 7-9 iunie. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2019.