Понте Амеріго Веспуччі
| Понте Амеріго Веспуччі | |
|---|---|
 Понте Амеріго Веспуччі | |
| 43°46′19″ пн. ш. 11°14′32″ сх. д. / 43.7719730000277778° пн. ш. 11.24247300002777727° сх. д.Координати: 43°46′19″ пн. ш. 11°14′32″ сх. д. / 43.7719730000277778° пн. ш. 11.24247300002777727° сх. д. | |
| Офіційна назва | Ponte Amerigo Vespucci |
| Країна |
 Італія[1] |
| Розташування |
Флоренція Італія |
| Перетинає | Арно |
| Тип конструкції | трьох-арковий |
| Основний проліт | 54,3 м |
| Загальна довжина | 162,9 м |
| Ширина | 22,5 м |
| Висота конструкції | 9,5 м |
| Відкрито | 1955 |
| Закрито | 1957 |
| Конструктор, архітектор | Giuseppe Giorgio Gorid |
  Понте Амеріго Веспуччі Понте Амеріго Веспуччі (Італія) | |
 | |
 Понте Амеріго Веспуччі у Вікісховищі | |
Понте Амеріго Веспуччі (італ. Ponte Amerigo Vespucci) — міст через річку Арно у Флоренції, названий на честь славетного флорентійського мореплавця Амеріго Веспуччі. Міст з’єднує набережні Лунгарно Амеріго Веспуччі і Лунгарно Содеріні.
Історія мосту[ред. | ред. код]
У 1908 році планувалось збудувати міст через Арно в історичному лівобережному районі Олтра́рно (з італ. – "за Арно") для зближення церкви Сан Фредіано ін Честелло[en] з протилежним берегом Флоренції, але ці плани не здійснились.
У 1949-1950 з матеріалів, що залишились на руїнах підірваних в 1944 нацистами мостів, було споруджено перший для обслуговування цієї церкви тимчасовий міст до вулиці Вія Меленьяно - міст Меленьяно. На той час сусідні мости Понте алла Каррайя і Понте ді Сан Нікколо ще не були відновлені.
З нагоди п'ятисотріччя з дня народження Амеріго Веспуччі в 1952-1954 було проведено конкурс на будівництво нового мосту і за проектом його переможців - архітекторів Джорджо Джузеппе Горі, Енцо Горі і Ернесто Неллі та інженера Ріккардо Моранді - в 1955-1957 було збудовано міст, який поєднує давні традиції, щоб не порушити гармонію історичного центру, з сучасними тенденціями мостобудування. Для збереження духу історичного центру міст був вимощений такими ж матеріалами (порфірами), як і історичні вулиці поблизу церкви Сан Фредіано, а залізні перила зроблені у стилі перил фонтану, який можна знайти біля Палаццо Пітті.
Сусідніми мостами є: зі східної сторони Понте алла Каррайя, з західної - Понте алла Вітторія.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Традиційне для історичного центру мощення -
Табличка -
В гармонії з іншими мостами Флоренції -
Церква Сан Фредіано
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Понте Амеріго Веспуччі |
- Zucconi, Guido (1995). Florence: An Architectural Guide (вид. 2001 Reprint). San Giovanni Lupatoto (Vr): Arsenale Editrice. с. 132. ISBN 88-7743-147-4.(англ.)
- Ponte Amerigo Vespucci. Assessorato CULTURA e SPORT. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 4 серпня 2006.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка)(італ.)
| |||||||
- ↑ archINFORM — 1994.