Пошуковий запит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (травень 2017)

Пошуковий запит — запит, який користувач вводить в пошукову систему, щоб задовольнити свої потреби в інформації. Особливість пошукових запитів полягає в тому, що вони являють собою простий текст або гіпертекст з додатковими пошуковими директивами (наприклад, «і» чи «або»). Пошукові запити суттєво відрізняються від стандартних мов запитів, які регулюються строгими правилами синтаксису як в командних мовах[en] з ключовими словами або позиційними параметрами.

Типи пошукових запитів[ред. | ред. код]

Пошукові запити прийнято розрізняти за наміром, або пошуковим інтентом. Пошуковий інтент — це намір більшості користувачів конкретної локації побачити у видачі за конкретним запитом певний тип результату[1]. В найпростішому вигляді прийнято розрізняти такі типи запитів за інтентом:

1) Інформаційні запити — запити, за якими користувач хоче дізнатися певну інформацію (будь якої розповсюдженості, чи то для широкого загалу, чи то вузьку та специфічну).

Субтипи:

  • новини (наприклад, в 2024 році за запитом "Ізраїль" користувач шукає новини);
  • "що таке ..." (користувач вперше зустрів новий для нього термін, зацікавився, тобто знаходиться на початку піраміди моделі AIDA, хоче дізнатися що це таке. Прикладом може бути будь який вузький термін типу "сенсорна інтеграція", або будь який новий термін типу "великі мовні моделі");
  • тощо.

2) Навігаційні запити (брендові) — запити, за якими шукають певний вебсайт.

Субтипи:

  • сайтові (за даними Ahrefs найпопулярніші сайти, які шукають в Google в 2024 році це Youtube, Facebook та Whatsapp Web);
  • сторінки на певному сайті (наприклад, "oppenheimer wiki").

3) Комерційні запити — запити, що відображають намір користувача виконати певну комерційну дію, як придбання автомобіля або завантаження певної програми, або наблизитися до неї.

Субтипи:

  • транзакційний (наприклад "замовити суші");
  • "кращий ..." (користувач хоче отримати рекомендації від сторонніх ресурсів щодо можливої покупки);
  • порівняння (бренд vs бренд);
  • репутація та відгуки (за запитом, наприклад "бренд відгуки" користувач хоче дізнатися перед замовленням, чи можна довіряти бренду);
  • тощо.

4) Інші — запити, що складно вписуються в цю класифікацію, наприклад ті, що стосуються подій, людей, тощо.

Також пошукові запити поділяють на геозалежні та геонезалежні. Інформаційні запити здебільшого є геонезалежними. Типовим прикладом геозалежних запитів є ті, що стосуються локальних послуг: "ремонт кондиціонера", "замовити суші", тощо.

Історичні зариси[ред. | ред. код]

Більшість комерційних пошукових систем раніше не розкривали історію пошукових запитів, тому інформацію про те, що шукають користувачі в Інтернеті, було важко знайти.[2] Проте в 1998 році явилися перші дослідження на цю тему.[3][4] Пізніше, в 2001 році[5], було проведене та опубліковане дослідження запитів пошукової системи Excite, яке виявило деякі цікаві характеристики вебпошуку:

  • Середня довжина пошукового запиту — 2,4 слова.
  • Близько половини користувачів зробили лише один запит, тоді як трохи менше, ніж третина користувачів зробили три або більше унікальних запитів.
  • Близько половини користувачів розглянули лише одну або дві сторінки результатів (на кожній сторінці до 10 результатів).
  • Менше 5 % користувачів використовували розширені функції пошуку (наприклад, логічні оператори AND, OR та NOT).
  • Три найбільш часто використовувані слова були (порожній пошук), «і» та «секс».

Аналіз пошукових запитів Excite показав, що 19 % запитів містили географічний термін (наприклад, географічні назви, поштові індекси і т. д.).[6] Дослідження також показують, що є передбачувані патерни до того, як користувачі змінюють свої запити.[7]

Вивчення журналів пошукових запитів Yahoo у 2005 році показав, що 33 % запитів від одного користувача були повторні запити і що 87 % часу, користувач натискав на один і той самий результат.[8] Це говорить про те, що багато користувачів використовують повторні запити аби знову знайти одну і ту саму інформацію. Цей висновок підтверджує пост у блозі пошукової системи Bing, де говориться, що 30 % запитів є навігаційними запити.[9]

Крім того, багато досліджень показали, що частотний розподіл слів у пошукових запитах відповідає степеневому закону. Тобто найчастіше використовується невелика група слів, які спостерігаються у великій кількості запитів, в той час як інші слова використовуються рідше й окремо.[10] Цей приклад принципу Парето (або 80-20) дозволяє пошуковим системам використовувати методи оптимізації, такі як індексація або поділ бази даних, кешування і випереджаюча вибірка. Також були проведені дослідження з виявлення лінгвістично-орієнтованих атрибутів, які могли б вказувати на тип пошукового запиту.[11]

В дослідженні 2011 року було встановлено, що середня довжина запитів з плином часу зростає, й для неанглійських мов цей процес протікає швидше.[12]

Зараз для дослідження пошукових запитів, їх динаміки, сезонності та інших показників маркетологи користуються сервісами Google Trends, Google Keyword Planner, Ahrefs, тощо.

Структуровані запити[ред. | ред. код]

З пошуковими системами, які підтримують логічні оператори і круглі дужки, є можливим застосування метода, що традиційно використовувався бібліотекарями. Користувач, який шукає документи, які охоплюють кілька тем або аспектів, може використовувати диз'юнкції характерних слів, наприклад, автомобілі OR машини. Кон'юнкції (за допомогою логічного оператора AND) таких запитів можуть зробити пошук навіть більш потужним й багатогранним.[13]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Поклад, Тетяна (08 квітня 2024). Інтент пошукового запиту: як вплинути на відповідність сторінки інтенту користувача. Сollaborator. Процитовано 23 травня 2024.
  2. ↑ Dawn Kawamoto and Elinor Mills (2006), AOL apologizes for release of user search data
  3. ↑ Jansen, B. J., Spink, A., Bateman, J., and Saracevic, T. 1998. Real life information retrieval: A study of user queries on the web. SIGIR Forum, 32(1), 5 -17.
  4. ↑ Silverstein, C., Henzinger, M., Marais, H., & Moricz, M. (1999). Analysis of a very large Web search engine query log. SIGIR Forum, 33(1), 6–12.
  5. ↑ Amanda Spink; Dietmar Wolfram; Major B. J. Jansen; Tefko Saracevic (2001). Searching the web: The public and their queries (PDF). Journal of the American Society for Information Science and Technology. 52 (3): 226—234. doi:10.1002/1097-4571(2000)9999:9999<::AID-ASI1591>3.3.CO;2-I.
  6. ↑ Mark Sanderson & Janet Kohler (2004). Analyzing geographic queries. Proceedings of the Workshop on Geographic Information (SIGIR '04).
  7. ↑ Jansen, B. J., Booth, D. L., & Spink, A. (2009). Patterns of query modification during Web searchin. Journal of the American Society for Information Science and Technology. 60(3), 557—570. 60(7), 1358—1371.
  8. ↑ Jaime Teevan; Eytan Adar; Rosie Jones; Michael Potts (2005). History repeats itself: Repeat Queries in Yahoo's query logs (PDF). Proceedings of the 29th Annual ACM Conference on Research and Development in Information Retrieval (SIGIR '06). с. 703—704. doi:10.1145/1148170.1148326.[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. ↑ http://www.bing.com/community/site_blogs/b/search/archive/2011/02/10/making-search-yours.aspx
  10. ↑ Ricardo Baeza-Yates (2005). Applications of Web Query Mining. 3408. Springer Berlin / Heidelberg: 7—22. ISBN 978-3-540-25295-5.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Alejandro Figueroa (2015). Exploring effective features for recognizing the user intent behind web queries. 68. Elsevier: 162—169.
  12. ↑ Mona Taghavi; Ahmed Patel; Nikita Schmidt; Christopher Wills; Yiqi Tew (2011). An analysis of web proxy logs with query distribution pattern approach for search engines. 34 (1). Elsevier: 162—170. doi:10.1016/j.csi.2011.07.001.
  13. ↑ Vojkan Mihajlović; Djoerd Hiemstra; Henk Ernst Blok; Peter M.G. Apers. Exploiting Query Structure and Document Structure to Improve Document Retrieval Effectiveness (PDF).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пошуковий_запит&oldid=42632504