Південний Урал
Південний Урал — найпівденніша й найширша[2] частина Уральських гір, розташовується між Середнім Уралом і Мугоджарами. Із заходу і сходу обмежена Східноєвропейською та Західносибірською рівнинами[3].
Північна межа по широтній ділянці річки Уфи в районі селища Нижній Уфалей. На півдні межує з Мугоджарамим на території Актюбінської області Республіки Казахстан[4].
За рахунок примикання широких передгір'їв Південний Урал розширюється до 250 км при середній ширині Уральських гір від 40 до 150 км. Довжина 550 км[3].
Вершини[ред. | ред. код]
- Ямантау (1640 м)
- Великий Іремель (1582 м)
- Малий Ямантау (1510 м)
- Нургуш (1406 м)
- Кругліца (1168 м)
- Отклікной гребінь (1155 м)
Геологічна будова[ред. | ред. код]
Геологічна будова Південного Уралу відрізняється значною складністю, що визначається тривалою геологічною історією формування Уральської гірської країни.
Учені вважають, що в кінці протерозою на території Уралу існував просторий океан. На дні океану активно розвивалися тектонічні й вулканічні процеси. Виникли острівні дуги, крайові моря й острови послужили місцем розвитку пишної рослинності. Нижчі рослини, плауни, папороті, хвощі досягали величезного розвитку. Залишки їх, що накопичилися в лагунах, послужили в майбутньому матеріалом для утворення кам'яновугільних басейнів: Полтаво-Бредінського, Еманжелінського тощо.
По тріщинах в земній корі, які виникали уздовж осей цих островів, проявлявся вулканізм. Разом з лавою до земної поверхні піднімалися цінні металеві елементи: платина, золото, хром, магній, магнітні залізняки. З підводним вулканізмом пов'язано також утворення відомих уральських яшм, родовища яких починаються в районі Міаса і розповсюджуються далеко на південь.
Характерною особливістю Південного Уралу є витриманість напряму основних тектонічних структур і що розділяють їх великих глибинних розломів, які на багато сотень кілометрів тягнуться в меридіональному напрямі. У гірській частині форми рельєфу збігаються з геологічними структурами, переважає пряме їх співвідношення, хребти приурочені до антиклінальних структур, а пониження між ними — до синклінальних. Складчасті споруди Південного Уралу відокремлені від Російської платформи системою глибоких, заповнених пермськими відкладеннями, низовин Передуральського краєвого прогину. Серед пермських відкладень широко поширені вапняки, доломіт, мергелі, пісковики. У рельєфі цим прогинам відповідають депресії й низовини.
Сучасні гірські споруди Південного Уралу представляють лише малу частину стародавньої складчастої гірської країни, яка охоплювала всю територію Челябінської області та тягнулися на схід за її межі.
Об'єкти[ред. | ред. код]
На східному схилі розташовано озеро Чебаркуль.
Посилання[ред. | ред. код]
- (рос.) Тропами Південного Уралу.
- ↑ а б в GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Самая широкая часть Уральских гор
- ↑ а б Южный Урал: Общее описание района
- ↑ Южный Урал