Півонія кримська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Півонія кримська
Paeonia daurica
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Півонієві (Paeoniaceae)
Рід: Півонія (Paeonia)
Вид:
Півонія кримська (P. daurica)
Біноміальна назва
Paeonia daurica
Підвиди

Paeonia daurica subsp. coriifolia
Paeonia daurica subsp. daurica
Paeonia daurica subsp. lagodechiana
Paeonia daurica subsp. macrophylla
Paeonia daurica subsp. tomentosa
Paeonia daurica subsp. velebitensis
Paeonia daurica subsp. wittmanniana

Синоніми

Paeonia corallina var. triternata Boiss.
Paeonia corallina f. triternata (Boiss.) Rouy & Foucaud
Paeonia corallina subsp. triternata (Boiss.) N.Busch
Paeonia corallina var. triternatiformis A.Nyár.
Paeonia mascula subsp. triternata (Boiss.) Stearn & P.H.Davis
Paeonia mascula var. triternata (Boiss.) Gürke
Paeonia officinalis var. triternata (Boiss.) Fiori
Paeonia taurica auct.

Піво́нія кри́мська (Paeonia daurica Andrews)  — вид рослин роду півонія (Paeonia) родини півонієвих (Paeoniaceae). Ендемічний вид Кримського півострова.

Назва

[ред. | ред. код]
Бутон півонії кримської
Квітка півонії кримської
Запилення
Квітка півонії кримської після цвітіння
Загальний вигляд місцезростання півонії кримської в районі бухти Ласпі

Генрі Чарльз Андрюс — автор ботанічного опису цього виду припустився помилки у видовій назві. Замість букви «t» (Paeonia taurica — півонія таврійська) він написав букву «d» (Paeonia daurica). Через це цю півонію помилково називають даурською. Виправити цю помилку не дозволяє Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури.[1]

Кримськотатарською півонія називається «патлакъ чанакъ», тобто «розбита чашка». Пелюстки цієї квітки розташовані дуже близько одна до одної, створюючи ефект махровості: «Вона дійсно схожа на чашку, що впала на підлогу й розбилася, а друзки просто не встигли розлетітися навсібіч».[2]

Загальна біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Півонія кримська, як і більшість півоній, — трав'яниста багаторічна рослина, заввишки сягає 40 — 70 см. Має потовщені бульбоподібні корені та декілька прямостоячих, розгалужених стебел. Листки шкірясті, сизувато-зелені, двічі-трійчасті, з широкоовальними або майже заокруглими частками 2-6 см завширшки. Квітки діаметром 5-8 см — поодинокі, лілово-рожеві або червоні, блідіші до країв, з перламутровим відливом. Плід складається з 2 — 5 густоопушених листянок. Період цвітіння — у травні — червні. Плодоносить у липні — серпні. Розмножується насінням або вегетативно. Геофіт.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал виду — Гірський Крим. Є дані про зростання півонії кримської на Кубані, де його ареал обмежений Черкеським флористичним районом. Відомий від Новоросійська до Гарячого Ключа[3].

Екологія

[ред. | ред. код]

Рослини ростуть поодинці чи невеликими групами і скупчень не утворюють. Зростає в листяних (дубових) та мішаних (сосново-дубових) гірських лісах субсередземноморського типу на бурих ґрунтах, що підстеляються вапняками. Має досить широку висотну амплітуду від нижнього до верхнього поясів гір (200–1100 м над рівнем моря), росте в помірно затінених лісах, уникає як найбільш затінених, вогких букових лісів, так і сухих, з повним освітленням місць. Мезофіт.

Природоохоронний статус

[ред. | ред. код]

Вразливий вид. Занесений до Червоної книги України. Зменшення чисельності відбувається через інтенсивне зривання на букети, викопування для пересадки на присадибні ділянки та як лікарської сировини, вирубування лісів.

Охороняється в Ялтинському гірськолісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому природних заповідниках, ряді заказників та пам'яток природи Криму. Заборонено збирання та заготівля рослин, їх викопування, продаж.

Господарське та комерційне значення

[ред. | ред. код]

Має декоративне, лікарське, медоносне, фарбувальне значення. Використовують як селекційний матеріал. Культивують у ботанічних садах.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Дика родичка півоній. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 травня 2013.
  2. Флора українського суб-Середземномор’я мовою киримли. Про проект ілюстрованого словника кримськотатарських фітонімів> NASU > News. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
  3. Редкие и исчезающие растения Кубани(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]