Піївська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піївська волость
Центр Пії
Площа 10 781 (1886)
Населення 7504 осіб (1886)
Густота 63.7 осіб / км²
Наступники Македонська волость, Великоприцьківська волость, Трактомирська волость

Піївська волость — волость у Канівському повіті Київської губернії у другій половині 19-го століття з центром у селі Пії.

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 7504 особи (3720 чоловічої статі та 3784 — жіночої), 967 дворових господарств[1].

Станом на 1893 рік волость була ліквідована.[2] Її територія була розділена між трьома сусідніми волостями: села Пії, Горобіївка, Драчі та Кип'ячка увійшли до Македонської волості, села Очеретне та Янівка — до Великопріцівської волості, а села Грушів та Ведмедівка — до Трактомирської волості.[3]

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 4952 4156
Приватної власності 5686 5159
Іншої власності 143 115
Загалом 10781 9430

Основні поселення волості:

  • Пії — колишнє власницьке село за 30 верст від повітового міста, 1499 осіб, 220 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, 2 постоялих будинки, бурякоцукровий будинок.
  • Горобіївка — колишнє власницьке село при джерелах, 740 осіб, 97 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
  • Грушів — колишнє власницьке село, 931 особа, 156 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Драчі (Миколаївка) — колишнє власницьке село при джерелах, 885 осіб, 104 двори, православна церква, постоялий будинок.
  • Кип'ячка (Миколаївка) — колишнє власницьке село при струмкові, 926 осіб, 113 дворів, католицька каплиця, 2 постоялих будинки, 2 лавки, винокурний і бурякоцукровий заводи.
  • Ведмедівка — колишнє власницьке село, 795 осіб, 115 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
  • Очеретяне — колишнє власницьке село при струмкові, 616 осіб, 63 двори, школа, постоялий будинок.
  • Янівка — колишнє власницьке село, 751 особа, 94 двори, школа, постоялий будинок, лавка.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Киевской губернии (на 1893 год): с приложением Адрес-календаря губернии. Киев: издание Киевского губернского статистического комитета, 1893. 80 + 36 + 6 с., (стор. 64-65)
  3. Список населенных мест Киевской губернии (1900). irbis-nbuv.gov.ua. с. 743, 782, 783, 786, 841, 844. Процитовано 5 серпня 2021.