Радченко Василь Іванович

Василь Іванович Радченко
Народження	22 березня 1913; Горобіївка
Смерть	4 лютого 1983 (69 років); Білгород-Дністровський
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	артилерія
Роки служби	1935—1953
Звання	Капітан
Війни / битви	Німецько-радянська війна
	(№ 1827)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радченко.

Радченко Василь Іванович (нар. 22 березня 1913(19130322) — пом. 4 лютого 1983) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни командир винищувально-протитанкової батареї 4-го гвардійського стрілецького полку (6-та гвардійська стрілецька дивізія, 13-та армія, Центральний фронт), капітан.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Горобіївка (зараз Срібнянського району Чернігівської області України) у селянській родині. Українець. Закінчив неповну середню школу. Потім працював у колгоспі.

З 1935 року у Червоної Армії. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів.

У вересні 1943 року командир винищувально-противотанкової батарєї 4-го гвардійського стрілецького полку капітан В. І. Радченко відзначився в боях при форсуванні Десни в районі населеного пункту Максим, Дніпра у села Теремці Чернобильского району Київськой області та Прип'яті в районі села Оташів Київської області.

16 жовтня 1943 року за мужність та героїзм, проявлені при форсуванні Десни, Дніпра та Прип'яті капітану В. І. Радченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота зірка (№ 1827).

У 1947 році закінчив Вищу офіцерську штабну школу.

З 1953 року капітан Василь Радченко у запасі. Жив та працював в місті Білгород-Дністровський Одеської області. Помер 4 лютого 1983 року.

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воєнвидав, 1988 — сторінка 341