Раннє царство (Стародавній Єгипет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раннє царство
Зображення
Континент Африка
Країна  Єгипет
Попередник Доісторичний Єгипет
Наступник Стародавнє царство
Час/дата початку 3032 до н. е.
Час/дата закінчення 2707 до н. е.
CMNS: Раннє царство у Вікісховищі
Частина серії статей на тему:
Історія Стародавнього Єгипту[1]
Великий Сфінкс і піраміди Гізи
Категорія Категорія Портал

Раннє царство, або Архаїчна епоха  — найперший династичний період в історії Стародавнього Єгипту, період правління першої та другої династій фараонів. Більшість археологів вважає, що він тривав з 3120 по 2649 роки до н. е.

Фараони перших двох династій були родом, можливо, з верхньоєгипетського ному Тініс, який розташувався в середній частині Верхнього Єгипту. Тут, в околицях Абідосу, які в майбутньому прославляться, як центр культу бога мертвих Осіріса, при розкопках були знайдені гробниці фараонів Раннього царства — Джера, Семерхета, Каа та ін. У складі царської титулатури імен цих фараонів, як і у складі імені фараона Хор-Аха, згадувався бог у подобі сокола — Гор, заступник більшості фараонів Раннього царства.

Основою економічного життя було сільське господарство: іригаційне рільництво, переважало у Верхньому Єгипті. Землі дельти Нілу були придатними для пасовиськ і скотарства.

Хронологія

[ред. | ред. код]
  • Близько 3120 до н. е. — початок династичної історії Стародавнього Єгипту: перший правитель, пізніше названий фараоном, відомий за працями Манефона як Менес (Міна, згідно з давніми надписами, правитель Верхнього Єгипту Нармер Хор Аха) об'єднав Верхнє і Нижнє царства Єгипту в єдину державу, що символізувала подвійна червоно-біла корона. Столицею об'єднаного Єгипту (Дві землі) став Мемфіс на кордоні Верхнього і Нижнього Єгипту. Для фараонів будуються мастаби (глинобитні гробниці) біля міста Тіне. По смерті Менеса правлять ще 7 або 8 фараонів I династії — «Послідовники Гора (бога-сокола)».
  • Близько 2900 до н. е. — перші військові походи єгипетських фараонів у Північну Нубію. Боротьба Єгипту з бедуїнами, які контролювали мідні копальні Синайського півострова. Як наслідок, Єгипет опинився в частковій ізоляції. Тривають війни з сусідами: кушитами (нубійцями) — на півдні та з лівійцями — на заході.
  • Близько 2800 до н. е. — єгипетські жерці досягають високого рівня знань в геометрії (визначення числа пі, площі фігур) і астрономії (визнчення руху планет, групування зірок на сузір'я).
  • Близько 2725 до н. е. — стрімко розвивається зовнішня морська торгівля Єгипту, спочатку з фінікійським Біблом в Лівані, потім з Пунтом, який розташовувався, ймовірно, на території сучасної держави Сомалі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Усі роки подані до нашої ери.

Література

[ред. | ред. код]

  • Авдиев В. И. Возникновение экономических и культурных связей между Египтом и соседними странами в эпоху архаики // Вестник МГУ. История. № 5, 1969. С. 45-56.
  • Белова Г. А. Восточные пределы Египта. Новые археологические данные // ВДИ № 4, 1999. С. 159—169. 72-81
  • Весь Египет. — Флоренція : Centro Stalma Editoriable Djnechi, 2007. — С. 9—12. — ISBN 88-8029-353-2. (рос.)
  • Кинк Х. А. Эпоха перехода от доклассового общества к классовому в Египте (от каменного века к медному). М., 1963.
  • Кинк Х. А. О древнеегипетских каменных орудиях III—II тыс. до н.э. // Древний Египет и древняя Африка, М., 1967. С. 74-80.
  • Перепелкин Ю. Я. Древнейший Египет // Всемирная история, т. 1. М., 1955. С. 144—159.
  • Постовская Н. М. Египет при I династии в свете новых археологических открытий // ВДИ № 4, 1948. С. 172—177.
  • Постовская Н. М. «Царь» Скорпион и его время // ВДИ № 1, 1952. С. 49-67.
  • Постовская Н. М. Абидос и Мемфис (к определению памятников I династии) // ВДИ № 3, 1959. С. 103—129.
  • Прусаков Д. Б. Социально-природный кризис и образование государства в древнем Египте // Восток № 3, 1994.
  • Прусаков Д. Б. Раннее государство в древнем Египте. М., 2001 (Социоестественная история, Вып. 19).
  • Прусаков Д. Б. Альтернативные подходы к проблеме древнейшего государства в Египте // Государство на Древнем Востоке (Сборник статей). М., 2004. С. 132—160.
  • Прусаков Д. Б. Люди и скот в дельте Нила накануне цивилизации. Палеоэкология, геоархеология и ценз булавы «Нармера» // Петербургские египтологические чтения 2005. Тезисы докладов. СПб, 2006. С. 116—142.
  • Шеркова Т. А. Рождение Ока Хора. Египет на пути к раннему государству. М., 2004.
  • Эмери У. Б. Архаический Египет. СПб, 2001.