Рафаель Монті
Рафаель Монті | |
---|---|
Народився |
1818[1][4][…] Мілан, Австрійська імперія або Ізео, Провінція Брешія, Ломбардія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія[6] |
Помер |
16 жовтня 1881[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство[7] |
Країна | Королівство Італія |
Діяльність | скульптор, мистецтвознавець |
Роки активності | 1841[7] — 1881[7] |
Рафаель Монті (італ. Raffaelle Monti ; 1819, Мілан — 16 жовтня 1881) — італійський скульптор та поет.
Біографія[ред. | ред. код]
Перші кроки в мистецтві зробив під керівництвом свого батька, відомого скульптора Гаетано Маттео Монті, який працював у Міланському соборі та над пам'ятниками, започаткованими при Наполеоні. Навчався в Імператорській академії Мілана.
Дебютував рано і в 1838 виграв золоту медаль за скульптурну групу під назвою «Олександр приборкує Буцефала».
Належав до Ломбардської школи живопису, яка домінувала в італійській скульптурі у першій половині ХІХ століття. У 1838 був запрошений у Відень, де його роботи були високо оцінені, провчився там чотири роки, працював з мюнхенським скульптором Людвігом Шаллером на створенні монументального фронтону для Національного музею в Будапешті. Повернувся до Мілана у 1842 році. У 1846 році здійснив свій перший візит до Англії, де створив мармурову скульптуру весталки у вуалі для герцога Девонширського. але знову повернувся до Італії 1847 року і приєднався до Народної партії. Став одним із головних офіцерів Національної гвардії.
Після поразки кампанії Рісорджименто 1848 року втік з Італії до Англії, де залишався все життя.
В 1851 його робота «Єва після гріхопадіння» була показана на Міжнародній виставці. Р. Монті створив низку намогильних скульптур та пам'ятників, найбільш помітними з яких є пам'ятник леді де Молей у Глостерширі. Співпрацював при будівництві Кришталевого палацу, створивши кілька статуй, а також спостерігаючи за встановленням та реконструкцією скульптур Парфенону у своєму грецькому дворику. У 1857 році працював у заміському будинку Ротшильда в Бакінгемширі, а також у Королівському оперному театрі у Ковент-Гардені.
Виставлявся в Королівській академії мистецтв у 1853, 1854 та 1860 роках. Незабаром заслужив визнання як провідного скульптора зі своєю роботою «Veiled Vestal». Відрізнявся здатністю передати ілюзію прозорості в завуальованих мармурових постатях[8]. Монті відкрив деякі секрети найскладнішої технології створення своїх унікальних скульптур під вуаллю. Він використовував особливий тип мармуру, який має два шари із різною щільністю. Верхній шар мармуру має меншу щільність у порівнянні з нижнім і найтонша обробка верхнього шару дозволяла майстру створювати ефект прозорості вуалі. Всю роботу з обробки мармуру Монті виробляв вручну, без застосування будь-яких автоматизованих технологій. Один із небагатьох скульпторів, якому вдавалося створити справжні шедеври — весталок — жриць грецької богині Вести, прикрашені мармуровою вуаллю.
Монті в очах громадськості був найпопулярнішим скульптором на початку 1860-х років; його кінна бронзова статуя маркіза Лондондеррі в гусарській формі була встановлена в Даремі, а в 1862 Монті виставив свою поетичну алегоричну скульптуру періоду італійського Рісорджіменто «Сон печалі і мрії радості» на Лондонській міжнародній виставці.
Помер у злиднях[9].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Весталка у вуалі (Veiled Vestal) бл. 1848. Чатсворт-хаус .
-
Алегорія «Батько Темза » прибл. 1853
-
Алегорія "Правда". бл 1853. Кришталевий палац зруйновано 1936 р.
-
Фрагмент пам'ятника Чарльзу Вейну, третьому маркізу Лондондеррі бл. 1861 Дарем, Англія.
-
Алегорія «Сон печалі та мрії радості». бл. 1862. Музей Вікторії та Альберта
-
Пам'ятник архітектору Луїджі Каноніка
-
"Любов". Порцеляна . 1872
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б SIKART — 2006.
- ↑ Mapping the Practice and Profession of Sculpture in Britain and Ireland 1851–1951
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Raffaele Monti. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Raffaelle Monti. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Роботи Р. Монті
- Біографія [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)