Рейхель Михайло Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейхель Михайло Йосипович
Народився 2 листопада 1880(1880-11-02) або 20 жовтня (1 листопада) 1880
Терни, Лебединський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 1954 або 1955
Москва, СРСР
Поховання Нове Донське кладовище
Діяльність адвокат
Alma mater Імператорський Харківський університет (1904), Харківська губернська гімназіяd (1898) і Імператорський Харківський університет
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Членство Всеукраїнський центральний виконавчий комітет
Партія Меншовики

Миха́йло Йо́сипович Ре́йхель (*8 (20) жовтня 1880(18801020), Терни  — †1955) — нарком праці УРСР, заступник наркома юстиції і генерального прокурора УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Терни нині Недригайлівського району Сумської області. Закінчив 1904 року юридичний факультет Харківського університету. Працював адвокатом у Києві й Харкові.

Спершу меншовик, згодом перейшов до більшовиків. 1920 року — нарком праці УРСР, у 1921—1926 роках голова малого совнаркому і одночасно з 1922 — заступник наркома юстиції і генерального прокурора УРСР. Від 1926 року в Москві та на радянській дипломатичній службі. Від 1938 року — викладач державного та цивільного права.

Основні праці[ред. | ред. код]

Автор кількох монографій і багатьох статей у правничих журналах. Серед монографій:

  • «Нарис конституційних відносин радянських республік» (1925),
  • «Селянські товариства взаємодопомоги й юридична допомога населенню» (1925),
  • «Радянський федералізм» (1930),
  • «Цивільне право» (1938),
  • «Справи про аліменти» (1939),
  • «Цивільне законодавство французької буржуазної революції 1789—1794 (до 9 термидора)» (1940),
  • «Радянське сімейне право» (1942),
  • «Розвиток радянського законодавства про сім'ю» (1948).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]