Розтока (Люблінське воєводство)
| Село
|
Розтока[2][3] (пол. Roztoka) — село в Польщі, у гміні Жмудь Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 167 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
1564 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 500 вірян[3].
Село мало три вулиці, що сходились у центрі. В центрі був великий майдан, де раніше стояла церква. Ця церква була збудована у ХУІ ст. Це була невелика дерев'яна споруда. Коли у 20-х роках поляки прийшли до влади, то церкву замкнули, дозволивши українцям молитися в ній лише три рази на рік: на Різдво, на Великдень і на Покрову. ... 8 липня 1938 року, церкву знищили. Зранку цього дня, коли розточани роз'їхались на свої поля до роботи, приїхало два самоходи з поліцейськими і польськими робітниками. Поліцейські з собаками оточили майдан, а робітники розвалили церкву. Так була знищена одна з найстаріших церков Холмщини. Наша невелика дерев'яна хата стояла в центрі села, напроти склепу (магазину). З одного боку сусідами були Ванчуки, багатодітна сім'я, з другого — Штурми. Серед городу росла величезна груша. За городом було трошки лугу і рівчачок посередині. Очевидно, колись це була річка... Інколи бігали слухати «радіо». Ми знали, що та¬кий апарат є, але в селі його ніхто не бачив. Бігли ми через дорогу, за склеп, і прикладали вуха до круглих отворів у фундаменті. Таке «радіо» особливо голосно «грало», коли віяв вітер... Жили в Розтоці люди глибоко віруючі. Після зруйнування церкви постало питання про місце відправи служби божої... Всі розточани залишились православними, але інколи, в неділю, дехто ходив в молитовний дім до баптистів, дехто (особливо молодь) ходили в сусіднє польське село Клєштув до костелу[5].
У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2][3].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 85 | 17 | 56 | 12 |
| Жінки | 82 | 18 | 41 | 23 |
| Разом | 167 | 35 | 97 | 35 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 147.
- ↑ а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 365. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 365. (рос. дореф.)
- ↑ Бурда Л. Віддзеркаленна минулого. Леонід Бурда // Холмщина. Рідна земля. — Рівне, 2023. — С. 368.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
| |||||||||||
