Роман Жук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Роман Жук (нар. 11 квітня 1955, м. Тлумач, Івано-Франківська область) – український художник, один із засновників українського трансавангарду[1].

Роман Жук
Роман Жук
Народження 11 квітня 1955(1955-04-11) (69 років)
м. Тлумач, Івано-Франківська область, Україна
Національність українець
Жанр живопис
Навчання Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва

Ранні роки і творчість

[ред. | ред. код]

Роман Жук народився 11 квітня 1955 року м. Тлумач Івано-Франківської області. Своє дитинство провів у Коломиї. У 1978 році закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва. Його викладачами були Карло Звіринський і Юрій Дворник[2].

У 1978-1982 роках також там працював викладачем на кафедрі живопису.

Від 1987 року активно бере участь в українських та іноземних виставках[3]. З 1987 року - член Національної спілки художників України. Наразі живе і працює у Львові (Україна) і в Амстердамі (Нідерланди)[4].

Особливості художнього вираження

[ред. | ред. код]

У ранніх роботах середини 1970-х років Роман Жук зображує експресію розтління. Малює розрізану плоть: натюрморти з м’ясом, вбитими тваринами.

Від початку 1980-х років перетворює традиційні жанри натюрморту і портрету в загадкові оповіді, що віддзеркалюють сюрреалізм Рене Магрітта і Макса Ернста[5].

З початком 2000-х років у його твори додались риси «к’ютизму» та гіперреальності як метафори насмішки зі споживацького способу життя[6]. Визначальна стилістична риса робіт Романа Жука – це відмова від композиції та логічності задля концепції[7]. У своїх роботах митець цитує нідерландця Ієроніма Босха, сюрреаліста Сальвадора Далі, метафізика Джорджо Моранді, класика Сандро Боттічеллі та інших.

Участь у виставках

[ред. | ред. код]

Твори Романа Жука експонують на виставках по всьому світу з 1987 року. Вони зберігаються у колекціях багатьох музеїв і галерей Києва, Львова та інших міст України[8].

Список вибраних творів

[ред. | ред. код]
  • 1978 - “М’ясо”[9]
  • 1983 - "Кури"
  • 1985 - "Натюрморт з гранатами і мішком вночі"
  • 1986 - "Натюрморт з пірамідкою"
  • 1988 - "Хамелеони (абракадабра)"
  • 1988 - Натюрморт 2[10]
  • 1989 - "Дикунка"
  • 1994 - "Три грації"

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Замок, Високий (13 вересня 2020). Зізнання у коханні мовою живопису — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 7 червня 2024.
  2. Задорожна, М. М. Жук Роман Васильович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
  3. Жовта квітка, 2019 робота з виставки українського мистецтва. gs-art.com (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
  4. «Happy birthday», 2023 лот з аукціону українського мистецтва. gs-art.com (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
  5. У Львівській галереї мистецтв Роман Жук публічно зізнався "Я все ж тебе кохаю…". espreso.tv (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
  6. Інститут Актуального Мистецтва (2010). Альманах №3. На межі: Абстрактне versus Реальне. Львів: Мистецьке об’єднання “Дзига”.
  7. Возняк, Тарас (2020). Роман Жук: Я все ще тебе кохаю. Львів.
  8. Жук Роман | Adamovskiy Foundation. adamovskiy.foundation (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
  9. Інтелектуальне мистецтво: вступ до маніфесту. Збруч (укр.). 26 жовтня 2023. Процитовано 7 червня 2024.
  10. Натюрморт 2. Центр інтелектуального мистецтва Меркурій (укр.). Процитовано 7 червня 2024.