Ручна поклажа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полиці для розміщення ручної поклажі на борту літака

Ручна поклажа також ручна покладь — вантаж, який пасажир бере з собою на борт пасажирського транспортного засобу, не здаючи в багажне відділення.

Повітряний транспорт[ред. | ред. код]

Авіакомпанії лімітують кількість місць ручної поклажі (як правило, одне місце на пасажира) і її розміри, згідно рекомендаціям IATA сума довжини, ширини і висоти місця ручної поклажі не повинна перевищувати 56 см x 45 см x 25 см[1]. Біля стійок реєстрації часто стоять спеціальні стенди для перевірки габаритів ручної поклажі. Максимальні розмір і вага ручної поклажі встановлюється авіакомпанією і може бути від 5 до 12 кг. Особливо суворо за розміром і масою ручної поклажі слідкують бюджетні авіакомпанії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Checking in a bag. Iata.org. Архів оригіналу за 21 листопада 2012. Процитовано 6 серпня 2013. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]