СМЗ С-1Л/С-3Л

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
С-1Л
С-3Л
Загальні дані
Виробник: СМЗ (Серпухов, СРСР)
Роки виробництва: 1952—1958
Клас: Мікроавтомобіль
Тип(и) кузова: Фаетон
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина: 2650 мм
Ширина: 1388 мм
Висота: 1330 мм
Колісна база: 1600 мм
Маса: 275 кг
На ринку
Попередник: КМЗ К-1В
Наступник: СМЗ С-3А

СМЗ С-1Л — двомісний триколісний автомобіль — мотоколяска, що випускалася Серпухівським мотоциклетним заводом з 1952 по 1956 рік. У 1956—1958 році випускалася модифікація С-3Л, що відрізнялася від базової більш потужним двигуном. Всього було виготовлено 19 128 мотоколясок моделі С-1Л та 17 053 —- моделі С-3Л.

Загальні технічні характеристики

[ред. | ред. код]
СМЗ С-1Л/С-3Л
Назва характеристики C-1Л C-3Л
Кількість дверей / місць 2 / 2 2 / 2
Тип двигуна, робочий об'єм 1-циліндровий мотоциклетний двотактний двигун Москва-М1А, 123 см ³ 1-циліндровий мотоциклетний двотактний двигун Іж-49, 346 см ³
Потужність двигуна 4 к.с. 8 к.с.
Система живлення карбюратор карбюратор
Кількість передач 3 3
Розташування двигуна ззаду, поздовжнє ззаду, поздовжнє
Привод[1] задній задній
Максимальна швидкість 30 км/год 60 км/год
Маса у спорядженому стані 275 кг 275 кг
довжина 2650 мм 2650 мм
ширина 1388 мм 1388 мм
висота 1330 мм 1330 мм
Гальма задні барабанні барабанні
Гальма передні відсутні відсутні
Шини 4,50-9" 4,50-9"

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • C-1Л — базовий варіант мотоколяски, випускався з 1952 по 1956 рік.
  • C-1Л-О — варіант з керуванням однією правою рукою.
  • C-1Л-ОЛ — варіант з керуванням однією лівою рукою.
  • C-2Л — дослідна модель з 2-х циліндровим двигуном і незначними змінами в дизайні, серійно не випускалася.
  • С-3Л — модернізований варіант мотоколяски з потужнішим двигуном Іж-49, випускалася з 1956 по 1958 рік.

До ігрових та сувенірних колекцій

[ред. | ред. код]

Модель СМЗ С-1Л кольору хакі була випущена як додаток до журналу «Автолегенди СРСР» № 47.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Відповідно до сучасного правопису української мови, до пристроїв, призначених для приведення в дію механічних об'єктів необхідно застосовувати «привод». Термін «привід» застосовують для позначення причинності (привід позбиткуватися) та процесу приведення до офіційних установ (привід до міліції).

Див. також

[ред. | ред. код]