Саморідня
| село Саморідня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Корсунь-Шевченківська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1765 |
| Населення | 425 |
| Поштовий індекс | 19400 |
| Телефонний код | +380 4735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′43″ пн. ш. 31°12′34″ сх. д. / 49.46194° пн. ш. 31.20944° сх. д.Координати: 49°27′43″ пн. ш. 31°12′34″ сх. д. / 49.46194° пн. ш. 31.20944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
115 м |
| Найближча залізнична станція | Саморідня |
| Відстань до залізничної станції |
1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Корсунь-Шевченківський, вул.Шевченка,42 |
| Карта | |
  Саморідня | |
 Саморідня | |
| Мапа | |
| |
.jpg)
.jpg)
Саморі́дня — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. У селі мешкає 425 людей.
Краєзнавча довідка[ред. | ред. код]
За лісопосадкою знаходиться залізнична платформа «Саморідня».
В селі народилися:
- Бровченко Іван Никонович (1925-1996) — Герой Радянського Союзу[1];
- Любомська Євгенія Михайлівна (1929-2013) — український педагог, Герой Соціалістичної Праці (1978).
Цікаві місця[ред. | ред. код]
.jpg)
У селі знаходиться Мусійове джерело, яке було обладнане до річниці незалежності України жителями Саморідні та працівниками Корсунь-Шевченківського лісництва. Тут є власне джерело з прохолодною питною водою, невеличке озерце, дерев'яна альтанка, гойдалка, місця для відпочинку[2].[3]
Історія[ред. | ред. код]
У роки Другої Світової війни у цьому районі проходили бої радянських військ 26 армії Південно-Західного фронту проти нацистських сил. 15 листопада 2011 року в урочищах, що недалеко від селища, був споруджений Пам'ятний знак в урочищах Ваканці та Кам'янка на вшанування пам'яті загиблих воїнів. На гранітному камені викарбувано: «На цьому полі, в урочищах Ваканці та Кам'янка в серпні 1941 року воїни 196сд, 227сд 6 ск 26 армії Південно-Західного фронту вели нерівний бій з фашистами і ціною свого життя не пропустили ворога до Канівських переправ на Дніпрі».[4] Пам'ятний знак був створений за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів» підтриманою Державною службою у справах інвалідів та ветеранів України.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 419 | 98.59% |
| російська | 6 | 1.41% |
| Усього | 425 | 100% |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
- ↑ Мусійове джерело. Корсунь Сіті (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 18 червня 2017.
- ↑ Державне агентство лісових ресурсів України. dklg.kmu.gov.ua. Процитовано 18 червня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Газета «Українські Офіцери». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
.jpg)
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |