Саша Ілич (1977)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Саша Ілич
Саша Ілич
Саша Ілич
Особисті дані
Народження 30 грудня 1977(1977-12-30) (46 років)
  Пожареваць, Подунавська міжобщинна регіональна спільнотаd, СР Сербія, СФРЮ
Зріст 178 см
Громадянство  Сербія
Позиція півзахисник
Номер 22
Юнацькі клуби
1986—1996 Югославія «Партизан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996–2005 Югославія «Партизан» 200 (98)
2004   Іспанія «Сельта» 13 (1)
2005–2007 Туреччина «Галатасарай» 59 (22)
2007–2009 Австрія «Ред Булл» 34 (8)
2009   Греція «Лариса» 12 (0)
2010–2019 Сербія «Партизан» 224 (28)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–1999 Югославія Югославія U-21 5 (1)
2000–2001 Югославія Югославія 4 (0)
2003–2006 Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія 17 (3)
2006–2008 Сербія Сербія 8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2019 Сербія Сербія (U-17) (асист.)
2019–2020 Сербія Сербія (U-16)
2019–2020 Сербія Сербія (U-21) (асист.)
2021 Сербія Сербія (асист.)
2021–2022 Сербія «Чукарички»
2022–2023 Болгарія ЦСКА (Софія)
2023–2024 Греція «Атромітос»
2024– Росія «Парі Нижній Новгород»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Саша Ілич (серб. Saša Ilić / Саша Илић; нар. 30 грудня 1977, Пожареваць, СФРЮ) — сербський футболіст, півзахисник. Виступав за національні збірні Югославії, Сербії та Чорногорії та Сербії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Партизан». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1996 року в основній команді того ж клубу, в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 188 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Партизана», був основним гравцем команди. У складі «Партизана» був одним з головних бомбардирів команди.

Саша Ілич у 2016 році.

Згодом з 2004 по 2010 рік грав у складі команд клубів «Сельта», «Партизан», «Галатасарай», «Ред Булл» та «Лариса». Протягом цих років виборов титул чемпіона Туреччини.

До складу «Партизана» втретє повернувся 2010 року, де і виступав до 2019 року, вигравши з командою низку трофеїв, після цього завершив ігрову кар'єру[1].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 1997—1999 років залучався до складу молодіжної збірної Югославії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, забив 1 гол.

Протягом 2000—2001 років виступав у складі національної збірної Югославії.

Протягом 2003—2006 років грав у складі збірної Сербії та Чорногорії, був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині. Там забив гол у матчі зі збірною Кот-д'Івуару, який завершився з рахунком 2:3. М'яч Ілича став останнім голом в історії збірної Сербії та Чорногорії.

Згодом протягом 2006—2008 грав у складі збірної Сербії.

Всього за усі збірні провів 37 матчів і забив чотири голи. Свій останній матч він провів 6 вересня 2008 року проти Фарерських островів у відбірковому матчі до ЧС-2010[2].

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Ілич спочатку почав працювати у Футбольній асоціації Сербії. Був скаутом у молодіжних збірних, згодом асистентом Ілії Столиці в молодіжній збірній Сербії, а потім Драгана Стойковича у національній збірній[3].

В серпні 2021 року розпочав свою самостійну тренерську кар'єру, очоливши «Чукарички». Його було звільнено 11 квітня 2022 року після матчу з «Партизаном» (0:0), коли він заявив про те, що «Партизан» мав перемогти, а його футболіст Боян Ковачевич заслуговував на вилучення[4][5].

2 червня 2022 року Ілич був призначений головним тренером софійського ЦСКА. Він у складі ЦСКА за підсумками сезону 2022/23 фінішував другим, набравши на одне очко менше, ніж чемпіон «Лудогорець». Він також почав наступний сезон 2023/24 на посаді тренера ЦСКА, але був звільнений 28 липня 2023 року після поразки в Софії від румунського «Сепсі» (0:2) у першому матчі кваліфікації Ліги конференцій[6].

24 жовтня 2023 року був призначений тренером клубу грецької Суперліги «Атромітос»[7].

4 травня 2024 року Іліч був призначений головним тренером клубу російської Прем'єр-ліги «Парі Нижній Новгород»[8].

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Партизан»
«Галатасарай»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. KRALJEVSKI ISPRAĆAJ Saša Ilić je za kraj karijere ujedinio CRNO-BELI SVET /FOTO/. http://sportal.rs (sr-Latn-CS) . Процитовано 9 травня 2024.
  2. Ilić Saša. reprezentacija.rs. 23 березня 2020. Процитовано 9 травня 2024.
  3. Vatreno krštenje Saše Ilića: Čukin zalog za budućnost. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
  4. Smilić, Branimir (10 квітня 2022). Ilić: Bio je direktan crveni, Partizan zaslužio pobedu. Sportklub (sr-RS) . Процитовано 9 травня 2024.
  5. HITAN SASTANAK: Saša Ilić smenjen. Sportska centrala. 11 квітня 2022. Процитовано 9 травня 2024.
  6. Bugari bez strpljenja: Saši Iliću uručen otkaz u CSKA. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
  7. Zvanično: Saša Ilić novi trener Atromitosa. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
  8. Саша Илич из Сербии назначен на должность главного тренера ФК «Пари НН». Живем в Нижнем Новгороде (рос.). 4 травня 2024. Процитовано 9 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]