Сервітська церква святого Йозефа (Інсбрук)
| Сервітська церква святого Йозефа | |
|---|---|
.jpg) | |
| 47°15′50″ пн. ш. 11°23′40″ сх. д. / 47.2640000000277780° пн. ш. 11.39460000002777917° сх. д.Координати: 47°15′50″ пн. ш. 11°23′40″ сх. д. / 47.2640000000277780° пн. ш. 11.39460000002777917° сх. д. | |
| Тип споруди | церква[1] |
| Розташування |
 Австрія[1], Інсбрук[1] |
| Початок будівництва | 1613 |
| Стиль | бароко |
| Єпархія | Roman Catholic Diocese of Innsbruckd |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
| Адреса | Maria-Theresien-Straße 42[1] |
| Епонім | Йосип Назаретський |
  Сервітська церква святого Йозефа (Інсбрук) (Австрія) | |
 | |
 Сервітська церква святого Йозефа у Вікісховищі | |
Сервітська церква святого Йосифа (нім. Servitenkirche zum hl. Josef) з монастирем сервітів — церква на вулиці Марії Терезії в місті Інсбрук, Австрія[2].
Церква була заснована в 1613-1616 роках, а монастир — в 1614 році вдовою ерцгерцога Австрії Фердинанда II Анною Катериною Гонзагою з Мантуї[3]. Монастир особливо процвітав в XVII столітті завдяки фінансуванню династії Габсбургів. Перша будівля монастиря і церкви згоріла в 1620 році, всі прилеглі будівлі також зазнали значних руйнувань[4].
Нова церква була освячена в 1626 році. Головний вівтар був замовлений ерцгерцогом Леопольдом V в 1628 році і створений скульптором і штукатуром Трентіно Матіасом Карнером. Пізніші нововведення стосувалися бічної каплиці в 1722 році і каплиці Перегрини в 1731 році. Сучасного вигляду шпиль вежі набув у 1899 році, за проектом Йогана Вунібальда Дайнінгера.
3 листопада 1938 року Третій Рейх першим розпочав гоніння монастиря в Інсбруку. Будівлю було сильно пошкоджено в результаті повітряної атаки, здійсненої 15 грудня 1943 року. Після 1945 року церква була перебудована, орден повернувся в приміщення монастиря, і з 1947 року доглядає за новоствореною парафією святого Йозефа. Реконструкція даних приміщень здійснювалася в 1968 і 1990 роках.
Церква є просторою довгою будівлею, розташованою вздовж вулиці, з південною вежею в стилі бароко і каплицею, що виступає. Три приміщення з трьома склепіннями вкриті дахом у формі діжки поверх тонких штукатурних мармурових пілястр. Розпис на стелі і фреска на зовнішній стіні каплиці були створені в 1947 і 1953 роках Гансом Андре.
-
Вівтар -
Фреска на стелі -
- ↑ а б в г д Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ Schmid-Pittl. // Tiroler Kunstkataster. — 2014. — Число 18. — 11.
- ↑ Rosanna Golinelli Berto. Sepolcri Gonzagheschi. — Mantova : Associazione per i monumenti domenicani, 2013.
- ↑ Treccani.it. Anna Caterina Gonzaga. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 17 травня 2020.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |