Симбірська духовна семінарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симбірська духовна семінарія
Дата заснування 1840
Конфесія Православ'я
Церква Російська православна церква
Розташування Симбірськ, нині Ульяновськ
Юридична адреса вул. Гончарова, 30

Симбі́рська духо́вна семіна́рія  — середній навчальний заклад Симбірської єпархії Російської православної церкви, готувала священно-і церковнослужителів. Існувала в 1840-1918 роках.

Будівля семінарії збереглася (вул. Гончарова, 30; пам'ятник архітектури (регіональний)).

Семінарія

[ред. | ред. код]

У другій половині XIX століття в Росії було 48 духовних семінарій, як правило, в кожному центрі єпархій.

Духовна семінарія в Симбірську була відкрита 2 (14) вересня 1840 року за ініціативою єпископа Симбірського і Сизранського Анатолія Максимовича.

В кінці XVIII століття на цьому місці стояла двоповерхова будівля - південна частина сучасного корпусу. У 1841 році до будівлі було прибудовано її північну частину, теж двоповерхову. Після пожежі 1864 року будинок було відновлено і він став триповерховим. Остаточного вигляду корпус набув у 1904 р.

Спеціальні навчальні заклади для підготовки священнослужителів Російської православної церкви, семінарії, давали і загальну середню освіту. Програма курсу духовних семінарій разом з духовними училищем містила в собі повний курс класичних гімназій з приєднанням до нього психології, а також початкових основ і короткої історії філософії. Таким чином, діти священнослужителів, що становили основний контингент семінарій, отримували непогану освіту.

Термін навчання в семінарії становив шість років. З 1863 року, випускники семінарій отримали право на вступ до університету.

У 1898 році в семінарії навчалося 328 чоловік.

Першим ректором семінарії був призначений настоятель Казанського Зілантового монастиря архімандрит Гавриїл Воскресенський.

У 1887-1890 рр. ректором семінарії був її випускник - М.С. Флоренсов (єпископ Антоній), родич і духовний наставник богослова П. Флоренського. Флоренсов закінчив Київську духовну академію і в 1878 році стає священиком Троїцького кафедрального собору. Після Симбірська очолює Вологодську єпархію. Пішовши на спокій в Донський монастир, він знайомиться зі студентом Московського університету Павлом Флоренським і до своєї смерті в 1918 р. стає його духовним батьком.

Восени 1918 року частина педагогів і учнів покинула місто з відступаючими білими.

3 жовтня того ж року на засіданні колегії губернського відділу з народної освіти було прийнято рішення про закриття семінарії.

Ректори

[ред. | ред. код]

Відомі викладачі

[ред. | ред. код]
  • Василь Сбоєв
  • Капітон Нєвоструєв

Відомі слухачі

[ред. | ред. код]
  • Аркадій Пластов

Посилання

[ред. | ред. код]
  • На ректорство в Симбірську семінарію // Ванчугов В.В. Перший історик російської філософії: Архімандрит Гавриїл і його час. - М .: Світ філософії, 2015-го, С.429-470.