Скляров Павло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скляров Павло Іванович
Народився 29 серпня 1906(1906-08-29)
село Кремінна Куп'янського повіту Харківської губернії, тепер місто Луганської області
Помер 21 січня 1991(1991-01-21) (84 роки)
місто Запоріжжя
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиПочесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Павло Іванович Скляров (29 серпня 1906(19060829), село Кремінна Куп'янського повіту Харківської губернії, тепер місто Луганської області — 21 січня 1991, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, директор авіамоторобудівного заводу, голова Запорізького раднаргоспу, голова Запорізького промислового облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1961—1966 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. У вересні 1920 — вересні 1923 року — студент Ново-Глухівської лісової профшколи у селі Кремінна.

У вересні 1923 — квітні 1927 року — технік-лісовпорядник лісоекономічних експедицій на Донбасі і Катеринославщині. У 1925 році вступив до комсомолу.

У квітні 1927 — травні 1929 року — технік-лісовпорядник Майкопського і Туапсинського районів Північно-Кавказького краю. У травні — жовтні 1929 року — окружний інспектор лісів земельного управління Донецької округи у місті Міллерове. У жовтні 1929 — жовтні 1930 року — крайовий інспектор лісів управління лісами Північно-Кавказького краю у місті Ростові-на-Дону.

У жовтні 1930 — березні 1931 року — студент Північно-Кавказького лісотехнічного інституту. У березні 1931 — березні 1935 року — студент авіаційного факультету Азово-Чорноморського індустріального інституту в місті Новоросійську, інженер-авіамеханік з холодної обробки металів.

У березні 1935 — квітні 1938 року — майстер, технолог, старший технолог механічного цеху, начальник технічного відділу механічного цеху машинобудівного заводу № 26 Наркомату авіаційної промисловості СРСР у місті Рибінську Ярославської області.

У квітні 1938 — травні 1941 року — заступник начальника цеху машинобудівного заводу № 26 Наркомату авіаційної промисловості СРСР у місті Рибінську Ярославської області. З січня по травень 1939 року перебував у відрядженні для отримання досвіду на фірмі «Іспано-Сюїза» у місті Парижі (Франція).

Член ВКП(б) з липня 1939 року.

У травні — грудні 1941 року — начальник механічного цеху машинобудівного заводу № 26 Наркомату авіаційної промисловості СРСР у місті Рибінську.

У грудні 1941 — червні 1944 року — начальник механічного цеху, у червні 1944 — травні 1947 року — заступник головного технолога машинобудівного заводу № 26 Наркомату авіаційної промисловості СРСР у місті Уфі Башкирської АРСР. З травня 1945 по липень 1946 року виконував спецзавдання з демонтажу обладнання у окупованій радянськими військами Німеччині.

У травні 1947 — березні 1949 року — головний інженер Запорізького моторобудівного заводу № 478 Міністерства авіаційної промисловості СРСР.

У березні 1949 — червні 1957 року — директор Запорізького моторобудівного заводу № 478 Міністерства авіаційної промисловості СРСР.

21 червня 1957 — 28 вересня 1961 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства Запорізького економічного адміністративного району.

У вересні 1961 — грудні 1962 року — голова Ради народного господарства Запорізького економічного адміністративного району.

21 січня 1963 — 16 грудня 1964 року — голова виконавчого комітету Запорізької промислової обласної ради депутатів трудящих.

15 грудня 1964 — 4 лютого 1974 року — секретар Запорізького обласного комітету КПУ з питань промисловості.

З лютого 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Запоріжжі. Деякий час працював керуючим будівельного тресту в місті Запоріжжі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]