Смерть негідника

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смерть негідника
фр. Mort d'un pourri
Жанр кримінальна драма
Режисер Жорж Лотнер
Продюсер Ален Делон
Сценарист Мішель Одіар
На основі роману Жана Лаборда[fr]
У головних
ролях
Ален Делон
Орнелла Муті
Стефан Одран
Оператор Анрі Декае
Композитор Філіп Сард
Кінокомпанія Adel Productions
Тривалість 120
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1977
IMDb ID 0076410
Рейтинг IMDb: 6.9/10 stars

«Смерть негідника» (фр. Mort d'un pourri) — французька кримінальна драма 1977 року режисера Жоржа Лотнера. Екранізація роману Жана Лаборда[fr].

Сюжет[ред. | ред. код]

Події фільму відбуваються в 1970-х роках у Парижі. На світанку депутат Філіп Дюбай (Моріс Роне) розбудив свого старого товариша Ксав'є Марешаля (Ален Делон) і розповів, що випадково вбив шантажиста Серано (Шарль Мулен), який зберігав докази участі Дубая та інших високопосадовців у корупційних угодах і був готовий використовувати їх проти нього. Філіпа Дюбая вбивають і починається полювання за компрометуючими документами, які випадково попали до рук Марешаля. Чи помститься Ксав'є Марешаль за смерть товариша і що зробить з документами?

Ролі виконують[ред. | ред. код]

Музика у фільмі[ред. | ред. код]

Музичний супровід фільму був створений Філіпом Сардом з участю американського джазового саксофоніста українського походження Стена Гетца[1] та Лондонського симфонічного оркестру і випущений у 1977 році окремим альбомом. На початку фільму появляється силует саксофоніста, який виконує композицію «Париж. П'ята година ранку».

У фільмі звучать мелодії:

  • Paris, 5 H Du Matin — 2:38
  • Souvenirs — 2:05
  • Valérie — 1:35
  • Les Camions — 1:30
  • L'Attente — 1:17
  • Getz O Mania — 3:07
  • Mort d'un Pourri — 5:30
  • Montparnasse — 3:37
  • Cafeteria — 1:23
  • Les Aveux — 1:08
  • Rocquencourt — 1:50
  • Tout est Tranquille — 1:50*

Музиканти[ред. | ред. код]

  • Стен Гетц (1927—1991) — тенор-саксофон
  • Енді Лаверн — фортепіано
  • Марсель Ацола — бандонеон
  • Рік Лерд — бас
  • Біллі Гарт — барабани
  • Ефрейн Торо — перкусія

Навколо фільму[ред. | ред. код]

  • Кінострічка «Смерть негідника» була другою екранізацією, після фільму 1968 року «Паша»[fr], режисера Жоржа Лотнера романів «Смерть негідника» (1973) та «Великий палець!» (1967) французького журналіста і романіста, відомого також під псевдоніми Жан Дельйон і Раф Валлет, — Жана Лаборда[fr].
  • Саксофоніст українського походження Стен Гетц мав два прізвиська: «паровоз», бо тільки він міг викурити на сцені цигарку, а потім без жодних зусиль грати соло на саксофоні, а друге – «звук» і пояснення тут не потрібні.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]