Смирнов Олександр Іванович

Смирнов Олександр Іванович
рос. Александр Иванович Смирнов
Народився	14 (27) червня 1912 село Бичиха Костромської губернії, тепер Шар'їнського району Костромської області, Російська Федерація
Помер	25 вересня 1997(1997-09-25) (85 років) Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Олександр Іванович Смирнов (27 червня 1912(19120627), село Бичиха Костромської губернії, тепер Шар'їнського району Костромської області, Російська Федерація — 25 вересня 1997, місто Москва) — радянський діяч, 1-й секретар Читинського обласного комітету КПРС, голова Читинського облвиконкому, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Монгольській Народній Республіці. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1986 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 4—5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань.

Життєпис

Народився в родині селянина-середняка.

З вересня 1928 по квітень 1931 року навчався в Кологривському сільськогосподарському технікумі Нижньогородського краю.

У квітні 1931 — січні 1932 року — дільничний агроном Красно-Маровської дільниці Спаської районної колгоспспілки Нижньогородського краю. У січні — вересні 1932 року — старший зоотехнік Спаської районної колгоспспілки Нижньогородського краю.

У вересні 1932 — червні 1933 року — студент зоологічного відділення 1-го Московського державного університету.

У червні 1933 — вересні 1937 року — старший зоотехнік Спаського районного земельного відділу Горьковської області.

Член ВКП(б) з січня 1937 року.

У вересні — листопаді 1937 року — старший зоотехнік Богородського державного племінного розсадника худоби Горьковської області.

У листопаді 1937 — вересні 1938 року — головний зоотехнік і заступник начальника управління тваринництва Горьковського обласного земельного відділу.

У вересні 1938 — лютому 1941 року — начальник обласного управління тваринництва Горьковського обласного земельного відділу. З лютого 1941 року — головний зоотехнік управління тваринництва Горьковського обласного земельного відділу.

У 1941 році закінчив три курси Горьковського сільськогосподарського інституту.

У 1941—1942 роках — у Червоній армії.

У серпні 1942 — травні 1943 року — заступник начальника, начальник обласного управління тваринництва Горьковського обласного земельного відділу.

У травні — серпні 1943 року — секретар Горьковського обласного комітету ВКП(б) із тваринництва. У серпні — жовтні 1943 року — заступник секретаря Горьковського обласного комітету ВКП(б) із тваринництва — завідувач відділу тваринництва Горьковського обласного комітету ВКП(б).

У жовтні 1943 — квітні 1946 року — інструктор сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

У квітні — вересні 1946 року — інструктор організаційно-інструкторського відділу ЦК ВКП(б).

У вересні 1946 — травні 1947 року — завідувач сектора Управління із перевірки партійних органів ЦК ВКП(б).

У травні — серпні 1947 року — помічник секретаря ЦК КП(б) України Миколи Патолічева.

У серпні 1947 — жовтні 1948 року — помічник 1-го секретаря Ростовського обласного комітету ВКП(б) Миколи Патолічева.

У жовтні 1948 — серпні 1950 року — інструктор сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

У серпні 1950 — березні 1951 року — заступник завідувача сектора тваринництва сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

У березні 1951 — серпні 1953 року — помічник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

У 1953 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У серпні 1953 — квітні 1955 року — 2-й секретар Читинського обласного комітету КПРС.

У квітні 1955 — травні 1961 року — голова виконавчого комітету Читинської обласної ради депутатів трудящих.

13 квітня 1961 — січень 1963 року — 1-й секретар Читинського обласного комітету КПРС.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Читинського сільського обласного комітету КПРС.

У грудні 1964 — 11 липня 1973 року — 1-й секретар Читинського обласного комітету КПРС.

10 липня 1973 — 18 лютого 1983 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Монгольській Народній Республіці.

З лютого 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 25 вересня 1997 року. Похований на Новокунцевському цвинтарі.

Нагороди і звання

• два ордени Леніна (1957, 1971)
• орден Жовтневої Революції (25.06.1982)
• орден Вітчизняної війни І ст. (6.11.1985)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1945)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (1962, 1966)
• медаль «За трудову доблесть»
• надзвичайний і повноважний посол СРСР (1973)
• Почесний громадянин Читинської області (1997)

Джерела

• Смирнов Александр Иванович [Архівовано 11 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Смирнов Александр Иванович (рос.)