Соло Сікоа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соло Сікоа
Сікоа у жовтні 2023
Ім'я з народження Джозеф Йокозуна Фату
Народження 18 березня 1993 (31 рік)(19930318)
Сакраменто, Каліфорнія, США
Громадянство  США
Навчання Dickinson State University
Батьки Рікіші (батько)
Родичі Джей Усо (брат)
Джиммі Усо (брат)
Умага (дядько)
The Tonga Kid (дядько)
Йокодзуна (дядько)
Роман Рейнс (кузен)
Родина Родина Аноа'й
Кар'єра у професійному реслінгу
Рингові імена Sefa Fatu[1]
Solo Sikoa
Заявлений зріст 5 футів 11.5 дюймів (182 см)[1]
Заявлена вага 235 фунтів (107 кг)[1]
Звідки Лас Вегас, Невада
Тренери Рікіші
WWE Performance Center[1]
Дебют 29 квітня 2018

Джозеф Йокодзуна Фату[2] (англ. Joseph Yokozuna Fatu, народився 18 березня 1993) — американський професійний реслер. Наразі він виступає у WWE, на бренді SmackDown під псевдонімом Соло Сікоа. Він є членом угрупування The Bloodline, і колишнім одноразовим Чемпіоном Північної Америки NXT. Фату — член родини самоанських реслерів Аноа'й.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Фату народився в родині самоанських реслерів Аноаі'й, до якої входять його батько, Рікіші, член Залу слави WWE, його старші брати Джиммі Усо та Джей Усо, його двоюрідний брат Роман Рейнс та багато інших, включаючи Умагу, Йокодзуну та Дикі Самоанці.[2] Його назвали на честь ринг псевдоніму його двоюрідного брата – Йокодзуни.[3] Грав у американський футбол в American River College та Dickinson State University.[4][5]

Кар'єра у професійному реслінгу[ред. | ред. код]

Незалежні промоушени (2018–2021)[ред. | ред. код]

29 квітня 2018 року Фату дебютував на рингу під псевдонімом Сефа Фату та регулярно змагався у команді зі своїми двоюрідними братами Джейкобом Фату та Джорні Фату.[6] 25 січня 2019 року, Фату виграв Чемпіонство FSW Штату Невада, утримуючи пояс протягом 149 днів, поки не програв Хаммерстоуну в червні.[7] У серпні 2019 року, Фату переміг Вотсона, щоб виграти титул Arizona Wrestling Federation (AWF) у важкій вазі, і утримував пояс протягом 418 днів, поки не втратив його в січні 2020 року.[8]

WWE[ред. | ред. код]

NXT (2021–2022)[ред. | ред. код]

30 серпня 2021 року було оголошено, що Фату підписав контракт із WWE.[9] Він був призначений підготовчий бренд NXT, дебютувавши 26 жовтня на Halloween Havoc як Соло Сікоа, перервавши сегмент між співведучими Грейсоном Воллером і LA Knight, а потім напав на Воллера.[10] Сікоа дебютував на рингу на випуску NXT від 2 листопада, перемігши Джіта Раму в його останньому матчі. Після перемоги в кількох матчах на NXT і 205 Live, Сікоа посварився з Боа після того, як його альтер-его напало та задушило його за лаштунками на випуску NXT від 28 грудня.[11] На випуску NXT від 11 січня 2022 року, матч Боа та Сікоа завершився подвійним відліком.[12] Це призвело до матчу без дискваліфікацій відрахування будь де на випуску NXT від 25 січня[13], який Сікоа виграв.[14]

Сікоа брав участь у п’ятисторонньому матчі з драбинами за Чемпіонство Північної Америки NXT на Stand & Deliver, у якому виграв Кемерон Граймс.[15] Сікоа двічі зазнав поразки від Граймса у матчах за титул.[16] На випуску NXT від 2 серпня, Сікоа переміг фон Вагнера в матчі відрахування будь де, після кількох тижнів стичок[17], хоча під час цього матчу він отримав травму коліна.[18]

The Bloodline (2022–дотепер)[ред. | ред. код]

Сікоа у 2023 році

На Clash at the Castle 3 вересня 2022 року, Сікоа повернувся після травми та втрутився в матч головної події між своїм двоюрідним братом Романом Рейнсом і Дрю Макінтайром, допомігши Рейнсу зберегти Беззаперечне Чемпіонство Всесвіту WWE та приєднавшись до The Bloodline, ставши хілом у процесі.[19] Він дебютував на рингу в основному ростері на випуску SmackDown від 9 вересня, програвши Макінтайру через дискваліфікацію після того, як Карріон Кросс напав на Макінтайра ззаду.[20] 13 вересня на випуску NXT 2.0, Сікоа несподівано з’явився і переміг Кармело Хейса, вигравши Чемпіонство Північної Америки NXT.[21] Він захистив титул через три дні на SmackDown проти Медкеп Мосса[22], але був змушений здати титул на випуску NXT від 20 вересня, оскільки йому не дозволили брати участь у матчі.[23] На Survivor Series WarGames 26 листопада, Сікоа разом із The Bloodline переміг The Brawling Brutes (Шеймус, Рідж Холланд і Бутч), Макінтайра та Кевіна Овенса в матчі WarGames.[24]

27 березня 2023 року на випуску Raw, Сікоа зазнав своєї першої поразки в основному ростері проти Коді Роудса.[25] На Wrestlemania 39 Night 2, Сікоа допоміг Рейнсу зберегти Беззаперечне Чемпіонство Всесвіту WWE проти Роудса.[26] На Night of Champions Сікоа та Рейнс безуспішно кинули виклик Кевіну Овенсу та Семі Зейну за Беззаперечне Командне Чемпіонство WWE. Під час матчу, Усо втрутилися і випадково напали на Сікоа, цілячись у Зейна. Подальша послідовність подій завершилася нападом Джиммі Усо на Рейнса, а Усо пішли з The Bloodline.[27] На випуску SmackDown від 2 червня, під час святкування 1000 днів Рейнса як Чемпіона Всесвіту, Сікоа обернувся проти Джиммі та відлучив його від The Bloodline за наказом Рейнса за дії його брата на Ночі Чемпіонів.[28] 16 червня на випуску SmackDown інший брат Сікоа, Джей, виступив проти Рейнса та Сікоа, щоб стати на бік Джиммі.[29] На Money in the Bank Рейнс і Сікоа програли Усо у командному матчі «Громадянська Війна Bloodline», де Джей утримав Рейнса, що принесло Рейнсу його першу пряму поразку від утримання з грудня 2019 року на TLC: Table, Ladders & Chairs.[30][31][32] Влітку, Bloodline вступили у ворожнечу з Джоном Сіною та Ел Ей Найтом, де на Fastlane Сікоа та Джиммі (який повернувся до угрупування) програли їм у командному матчі. Сікоа викликав Сіну на матч на Crown Jewel, перемігши його.

На WrestleMania XL Night 2, Сікоа знову спробував допомогти Рейнсу проти Роудса, але йому завадив Джон Сіна, який повернувся, і провів Сікоа AA на коментаторський стіл. 12 квітня 2024 року на випуску SmackDown, Сікоа ввів Тама Тонга, сина Хаку, у Bloodline, та вигнав Джиммі. За відсутності Рейнса, Сікоа став фактичним лідером Bloodline, і його характер був змінений, оскільки він почав носити чорний костюм.[33] 4 травня на Backlash France, The Bloodline перемогли Ренді Ортона та Кевіна Оуенса після втручання Тонга Лоа, який приєднався до угрупування.[34]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Фату одружений і має двох дітей з дружиною.[35]

Інші медіа[ред. | ред. код]

Фату здійснив акторський дебют у кримінальній драмі Каріна Кусами «Руйнівник» 2018 року, зігравши роль Таза.[36]

Фату, як Соло Сікоа, є ігровим персонажем у відеогрі WWE 2K23, яка стала його дебютом у будь-якій грі WWE 2K.[37] Він також є ігровим персонажем у відеогрі WWE 2K24.

Фільмографія[ред. | ред. код]

плівка
рік Назва роль Примітки
2018 рік Руйнівник Таз

Чемпіонства і досягнення[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г CAGEMATCH » Wrestlers Database » Solo Sikoa. CAGEMATCH.
  2. ↑ а б Barrasso, Justin (16 березня 2023). The Bloodline Is More Than a Story Line for WWE's Solo Sikoa. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 30 квітня 2023. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  3. ↑ Middleton, Marc (1 січня 2023). Solo Sikoa Reveals WWE Hall of Famer He Got His Middle Name From. Wrestling Headlines (амер.). Процитовано 18 червня 2023.
  4. ↑ Joseph Fatu. American River College (англ.). Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 2 жовтня 2022.
  5. ↑ Sefa Fatu's DSU Bluehawks profile. Dickinson State University. Архів оригіналу за 27 листопада 2022. Процитовано 4 листопада 2022.
  6. ↑ Kreikenbohm, Philip. Solo Sikoa (p. 2). Cagematch.net. Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 30 квітня 2023.
  7. ↑ а б Kreikenbohm, Philip. FSW Nevada State Championship. Cagematch.net. Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 4 вересня 2022. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
  8. ↑ а б Kreikenbohm, Philip. AWF Heavyweight Championship. Cagematch.net. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 4 вересня 2022. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:2» визначена кілька разів з різним вмістом
  9. ↑ Second-generation hopefuls among new WWE Performance Center recruits. WWE. 30 серпня 2021. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 30 квітня 2023.
  10. ↑ Moore, John (26 жовтня 2021). 10/26 NXT 2.0 results: Moore's review of Halloween Havoc with Tommaso Ciampa vs. Bron Breakker for the NXT Title, plus Spin the Wheel, Make the Deal stipulations for Raquel Gonzalez vs. Mandy Rose for the NXT Women's Title, and MSK vs. Fabian Aichner and Marcel Barthel for the NXT Tag Titles. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  11. ↑ Moore, John (28 грудня 2021). 12/28 NXT 2.0 results: Moore's review of Raquel Gonzalez and Cora Jade vs. Io Shirai and Kay Lee Ray for spots in the Triple Threat for the NXT Women's Championship, Solo Sikoa vs. Santos Escobar, Grayson Waller vs. Odyssey Jones, Harland vs. Andre Chase, Tiffany Stratton vs. Fallon Henley. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  12. ↑ Moore, John (11 січня 2022). 1/11 NXT 2.0 results: Moore's review of AJ Styles vs. Grayson Waller, Santos Escobar vs. Xyon Quinn, Pete Dunne vs. Tony D'Angelo in a Crowbar on a Pole match, Solo Sikoa vs. Boa, Kacy Catanzaro, Kayden Carter, and Amari Miller vs. Indi Hartwell, Portia Pirotta, and Wendy Choo. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  13. ↑ Bryant, Nathan (19 січня 2022). Solo Sikoa and Boa collide in No Disqualification, Falls Count Anywhere Match. WWE. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  14. ↑ WWE NXT results: Jan. 25, 2022. WWE. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  15. ↑ Zak, Brad (2 квітня 2022). Cameron Grimes def. Carmelo Hayes, Grayson Waller, Solo Sikoa and Santos Escobar to win the NXT North American Title. WWE. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  16. ↑ Moore, John (3 травня 2022). 5/3 NXT 2.0 results: Moore's review of Spring Breakin' with Bron Breakker vs. Joe Gacy for the NXT Title, Cameron Grimes vs. Carmelo Hayes vs. Solo Sikoa for the NXT North American Title, The Viking Raiders vs. The Creeds, Cora Jade and Nikkita Lyons vs. Natalya and Lash Legend, Nathan Frazer vs. Grayson Waller, Tony D'Angelo and Santos Escobar meeting. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  17. ↑ Moore, John (12 липня 2022). 7/12 NXT 2.0 results: Moore's review of Mandy Rose vs. Roxanne Perez for the NXT Women's Championship, Apollo Crews vs. Giovanni Vinci, Solo Sikoa vs. Von Wagner. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 4 вересня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.
  18. ↑ Rose, Bryan (9 серпня 2022). NXT's Solo Sikoa out of action with sprained PCL. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  19. ↑ Miller, Gregory (3 вересня 2022). Roman Reigns def. Drew McIntyre to retain Undisputed WWE Universal Championship. WWE. Архів оригіналу за 1 листопада 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  20. ↑ Powell, Jason (9 вересня 2022). 9/9 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of Ronda Rousey vs. Sonya Deville vs. Xia Li vs. Natalya vs. Lacey Evans in a five-way elimination match for a shot at the Smackdown Women's Championship, Braun Strowman's appearance, Street Profits and Hit Row vs. Los Lotharios, Mace, and Mansoor. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  21. ↑ Rose, Bryan (13 вересня 2022). Solo Sikoa wins North American title on WWE NXT. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 14 вересня 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  22. ↑ Powell, Jason (16 вересня 2022). 9/16 WWE Friday Night Smackdown results: Powell's review of New Day vs. Hit Row vs. Ridge Holland and Butch vs. Ludwig Kaiser and Giovanni Vinci for a shot at the Undisputed WWE Tag Titles, Logan Paul's appearance, Raquel Rodriguez vs. Bayley, Sami Zayn vs. Ricochet. Pro Wrestling Dot Net. Архів оригіналу за 26 листопада 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  23. ↑ Rose, Bryan (20 вересня 2022). North American title vacated, new champion to be decided at NXT Halloween Havoc. Wrestling Observer Newsletter. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  24. ↑ Roman Reigns, The Usos, Solo Sikoa and Sami Zayn def. Drew McIntyre, Kevin Owens, Sheamus, Ridge Holland and Butch. WWE. 26 листопада 2022. Архів оригіналу за 27 листопада 2022. Процитовано 30 квітня 2023.
  25. ↑ Cody Rhodes bests Solo Sikoa en route to his epic WrestleMania showdown against Roman Reigns. WWE. Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 30 квітня 2023.
  26. ↑ Powell, Jason (2 квітня 2023). WrestleMania 39 results: Powell's live review of night two with Roman Reigns vs. Cody Rhodes for the Undisputed WWE Universal Championship, Bianca Belair vs. Asuka for the Raw Women's Title, Gunther vs. Drew McIntyre vs. Sheamus for the Intercontinental Title, Edge vs. Finn Balor in Hell in a Cell, Brock Lesnar vs. Omos. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 18 червня 2023.
  27. ↑ Powell, Jason (27 травня 2023). WWE Night of Champions results: Powell's live review of Kevin Owens and Sami Zayn vs. Roman Reigns and Solo Sikoa for the Undisputed WWE Tag Team Titles, Brock Lesnar vs. Cody Rhodes, Seth Rollins vs. AJ Styles for the WWE World Heavyweight Championship, Bianca Belair vs. Asuka for the Raw Women's Title. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 28 травня 2023.
  28. ↑ Barnett, Jake (2 червня 2023). WWE Friday Night Smackdown results (6/2): Barnett's review of Roman Reigns' celebration of 1,000 days as WWE Universal Champion, LA Knight vs. Montez Ford and Zelina Vega vs. Lacey Evans in Money in the Bank qualifying matches. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 3 червня 2023.
  29. ↑ Barnett, Jake (16 червня 2023). WWE Friday Night Smackdown results (6/16): Barnett's review of Roman Reigns' return and Jey Uso's decision, Pretty Deadly vs. The Street Profits vs. The OC vs. Sheamus and Butch vs. Joaquin Wilde and Cruz Del Toro in a gauntlet for a tag title shot, Charlotte Flair on The Grayson Waller Effect, Iyo Sky vs. Zelina Vega. Pro Wrestling Dot Net (амер.). Процитовано 17 червня 2023.
  30. ↑ Roman Reigns & Solo Sikoa vs. The Usos. wwe.com. Процитовано 18 червня 2023.
  31. ↑ Brookehouse, Brent (1 липня 2023). 2023 WWE Money in the Bank results, recap, grades: Roman Reigns, Solo Sikoa fall to The Usos in Civil War. CBSSports.com (англ.). Процитовано 2 липня 2023.
  32. ↑ Mendhe, Abhilash (2 липня 2023). Paul Heyman finally breaks silence after Roman Reigns gets pinned for the first time in 1294 days. www.sportskeeda.com (en-us) . Процитовано 2 липня 2023.
  33. ↑ https://www.cbssports.com/wwe/news/wwe-smackdown-results-recap-grades-solo-sikoa-starts-takeover-of-the-bloodline-rhodes-vs-styles-set/live/
  34. ↑ Powell, Jason (4 травня 2024). WWE Backlash France results: Powell’s live review of Cody Rhodes vs. AJ Styles for the WWE Championship, Damian Priest vs. Jey Uso for the World Hvt. Title, Bayley vs. Naomi vs. Tiffany Stratton for the WWE Women’s Title. Pro Wrestling Dot Net. Процитовано 4 травня 2024.
  35. ↑ Lee, Joseph (1 березня 2023). Solo Sikoa Gets Married, Several WWE Stars Attend Wedding. 411Mania. Архів оригіналу за 20 березня 2023. Процитовано 30 квітня 2023.
  36. ↑ Why did Solo Sikoa use Samoan spike? WWE superstar reveals reason. The Economic Times. 27 грудня 2022. ISSN 0013-0389. Архів оригіналу за 14 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023. Solo Sikoa made his film debut with the film Destroyer in 2018.
  37. ↑ Wilson, Ben (15 березня 2023). WWE 2K23 roster reveal with every confirmed wrestler. GamesRadar+. Архів оригіналу за 26 березня 2023. Процитовано 30 квітня 2023.
  38. ↑ Pro Wrestling 2022 awards: The best male and female wrestler, feud, faction, promo and more. ESPN. 28 грудня 2022. Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 31 грудня 2022.
  39. ↑ ESPN.com (26 грудня 2023). Pro Wrestling 2023 awards: The best male and female wrestler, feud, faction, promo and more. ESPN. Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 29 грудня 2023.
  40. ↑ Staszewski, Joseph (27 грудня 2022). The Post's 2022 pro wrestling awards. New York Post. Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 30 грудня 2022.
  41. ↑ Staszewski, Joseph (26 грудня 2023). The Post’s 2023 pro wrestling awards. New York Post. Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 29 грудня 2023.
  42. ↑ Lambert, Jeremy (14 вересня 2022). Roman Reigns Tops 2022 PWI 500, Second Time At Number One. Fightful. Архів оригіналу за 21 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
  43. ↑ Meltzer, Dave. February 26, 2024 Observer Newsletter: 2023 Observer Awards issue. Wrestling Observer Newsletter. Процитовано 23 лютого 2024.
  44. ↑ NXT North American Championship. WWE. Архів оригіналу за 11 січня 2023. Процитовано 30 квітня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соло_Сікоа&oldid=42528398