Спиридон Проскурник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святий Спиридон та Никодим Проскурники. Гравюра печерського гравера Іллі. Київ, 1661 рік.

Спиридон Проскурник (12 століття, Київ) — древньоруський святий, чернець Печерського монастиря. Преподобний.

Жив за часів печерського ігумена Пимена Пісника (1132-1141). Колишній селянин, не навчений грамоти, Спиридон прийшов до монастиря у зрілому віці. Самотужки навчився читати, завчив напам'ять Псалтир, який читав під час роботи цілодобово. "Патерик Печерський" оповідає про те, як одного разу Спиридон у чудесний спосіб загасив пожежу в пекарні. За велінням ігумена Пимена, допомагав пекти проскури прп. Никодиму проскурнику.

Життя багатьох ченців Печерського монастиря дістало відображення в гравюрах XVII-XVIII ст. Один з перших іконографічних портретів Спиридона надрукований у "Патерику Печерському" 1661 р., зробив гравер Києво-Печерської лаври Ілля.

Збереглося зображення ченця в монументальних розписах лаврських храмів.

Приставився святий у віці 50-60 років[1]

Його мощі спочивають у Ближніх печерах, поряд з мощами Никодима Проскурника, Афанасія Печерського та Ісакія Затворника.

Пам'ять 11 жовтня і 13 листопада.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерело

[ред. | ред. код]
  1. Ірина ЖИЛЕНКО СВЯТИНЯ ІСТОРІЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ Том 1 XI-XVI ст.2001