Список найрезультативніших підводних човнів Німеччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Список найрезультативніших підводних човнів Німеччини — містить перелік підводних човнів, які в роки Першої та Другої світових воєн затопили найбільшу кількість ворожих та нейтральних кораблів і суден за показником сумарної водотоннажності в порядку зростання. Зазначені у списку цифри водотоннажності (й кількість затоплених суден) серед дослідників-істориків досі є спірним критерієм.

Перша світова війна

[ред. | ред. код]
#[1] Фото ПЧ Тип Спущений Командири ПЧ Кількість потоплених суден (кораблів) Сумарна водотоннажність Кількість походів Подальша доля
1 U-35 типу 31 3 листопада 1914 Вальдемар Копгамель[2]
Лотар фон Арно де ла Пер'єр[3]
Ернст фон Фогт[4]
Гейно фон Геймбург[5]
226 538 498 17 26 листопада 1918 року капітулював
2 U-39 типу 31 13 січня 1915 Ганс Кратщ[6]
Вальтер Форстман[7]
Генріх Метцгер[8]
154 406 325 19 22 березня 1919 року капітулював
3 U-38 типу 31 15 грудня 1914 Макс Валентінер[9]
Вільгельм Канаріс[10]
Ганс-Генріх Вюрмбах[11]
Клеменс Віккель[12]
139 293 133 17 23 лютого 1919 року капітулював
4 U-34 типу 31 5 жовтня 1914 Клаус Рюккер[13]
Йоганнес Класінг[14]
Вільгельм Канаріс
119 257 652 17 з 9 листопада 1918 року вважається зниклим безвісти
5 U-53 типу 51 17 березня 1915 Ганс Роуз[15]
Отто фон Шрадер[16]
88 225 364 13 1 грудня 1918 року капітулював
6 U-63 типу 63 30 квітня 1915 Отто Шульце[17]
Генріх Метцгер
Курт Гартвіг[18]
73 203 418 12 16 січня 1919 року капітулював
7 U-33 типу 31 7 листопада 1912 Конрад Ганссер[19]
Густав Зіесс[20]
84 194 131 16 16 січня 1919 року капітулював
8 U-64 типу 63 19 травня 1915 Роберт Морат[21] 46 147 869 10 17 червня 1918 року затонув у Середземному морі внаслідок вогневого бою з британським шлюпом «Ліхніс»
9 U-20 типу 19 7 листопада 1911 Отто Дрошер[22]
Вальтер Швігер[23]
37 145 830 7 4 листопада 1916 року сів на мілину поблизу данського узбережжя та був підірваний екіпажем наступного дня
10 UC-17 типу UC II 29 лютого 1916 Ральф Веннінгер[24]
Вернер Фюрбрінгер[25]
Ульріх Пільцеккер[26]
Еріх Штефан[27]
Ніколаус фон Лінкер[28]
96 144 423 21 26 листопада 1918 року капітулював
11 U-46 типу 43 18 травня 1915 Лео Гіллебранд[29]
Альфред Заальвехтер[30]
52 140 314 11 26 листопада 1918 року капітулював японцям
12 U-70 типу 66 11 лютого 1914 Отто Вюнше[31]
Йоахім Борн[32]
54 139 064 12 20 листопада 1918 року капітулював
13 UB-40 типу UB II 25 квітня 1916 Карл Нейман[33]
Ганс Говальдт[34]
Карл Добберштайн[35]
Ганс-Йоахім Емсман[36]
99 134 067 28 5 жовтня 1918 року затоплений екіпажем в Остенде під час евакуації з Бельгії
14 UC-21 типу UC II 1 квітня 1916 Рейнгольд Зальцведель[37]
Вернер фон Цербоні ді Спосетті[38]
98 134 063 11 з 16 вересня 1917 року вважається зниклим безвісти в Біскайській затоці
15 U-55 типу 51 28 грудня 1914 Вільгельм Вернер[39]
Александер Вайс[40]
Ганс Фрідріх[41]
64 133 742 14 26 листопада 1918 року капітулював японцям
16 U-62 типу 57 22 червня 1915 Ернст Гашаген[42]
Отто Вібальк[43]
48 132 811 9 22 листопада 1918 року капітулював
17 UB-18 типу UB II 21 серпня 1915 Франц Вагер[44]
Отто Штайнбрінк[45]
Клаус Лафренц[46]
Ульріх Меєр[47]
Георг Німейєр[48]
128 131 566 31 9 грудня 1917 року протаранений та потоплений траулером «Бен Лауер» у Ла-Манші
18 UB-57 типу UB III 13 вересня 1916 Отто Штайнбрінк[45]
Йоганнес Логс[49]
47 129 173 11 14 серпня 1918 року підірвався на міні поблизу фландрського узбережжя
19 UC-65 типу UC II 8 липня 1916 Отто Штайнбрінк[45]
Макс Вібег[50]
Макс Вібег[50]
Клаус Лафренц[46]
106 127 218 11 3 листопада 1917 року торпедований британським підводним човном C15 у Ла-Манші
20 U-24 типу 23 5 лютого 1912 Рудольф Шнейдер[51]
Вальтер Ремі[52]
Отто фон Шуберт[53]
35 121 122 7 22 листопада 1918 року капітулював

Друга світова війна

[ред. | ред. код]
#[54] Фото ПЧ Тип Спущений Командири ПЧ Кількість потоплених суден (кораблів) Сумарна водотоннажність Кількість походів Подальша доля
1 U-48 типу VII 8 березня 1939 Герберт Шульце[55]
Ганс-Рудольф Резінг[56]
Генріх Бляйхродт[57]
Герберт Шульце
Зігфрід Ацінгер[58]
Дітер Тоденгаген[59]
51 306 874 13 3 травня 1945 року затоплений поблизу Нойштадта
2 U-103 типу IX-B 6 вересня 1939 Віктор Шютце[60]
Вернер Вінтер[61]
Густав-Адольф Янссен[62]
Гайнц Мурль[63]
Ганс-Норберт Шунк[64]
45 237 596 12 3 травня 1945 року затоплений у порту Кіля
3 U-124 типу IX-B 11 серпня 1939 Георг-Вільгельм Шульц[65]
Йоганн Мор[66]
46 219 862 11 2 квітня 1943 року затоплений західніше Порту, Португалія, глибинними бомбами британських корвета «Стоункроп» та шлюпа «Блек Свон»
4 U-123 типу IX-B 15 квітня 1939 Карл-Гайнц Меле[67]
Райнгард Гардеген[68]
Горст фон Шретер[69]
42 218 813 12 17 червня 1944 року виведений зі складу флоту; затоплений 19 серпня 1944 року у Лор'яні. У травні 1945 року піднятий США та переданий французькому флоту, де проходив службу під назвою Blaison (Q165) до літа 1959 року.
5 U-107 типу IX-B 6 грудня 1939 Гюнтер Гесслер[70]
Гаральд Гельгаус[71]
Фолькер Зіммермахер[72]
Карл-Гайнц Фріц[73]
37 207 375 13 18 серпня 1944 року затоплений у Біскайській затоці південно-західніше Сен-Назера глибинними бомбами з британського протичовнового/патрульного літака «Сандерленд»
6 U-37 типу IX-A 15 березня 1937 Генріх Шух[74]
Вернер Гартманн[75]
Віктор Ерн[76]
Ніколай Клаузен[77]
Ульріх Фолькерс[78]
Густав-Адольф Янссен
Альберт Лауцеміс[79]
Гінріх Келлінг[80]
Петер Герлах[81]
Вольфганг Зайлер[82]
Ебергард фон Венден[83]
53 200 063 11 8 травня 1945 року затоплений у данському порту Сеннерборг
7 U-66 типу IX-C 10 жовтня 1940 Роберт-Ріхард Цапп[84]
Фрідріх Маркворт[85]
Пауль Фреркс
Гергард Зегаузен[86]
33 200 021 10 6 травня 1944 року затоплений західніше островів Кабо-Верде глибинними бомбами та гарматним вогнем літаків «Евенджера» та «Вайлдкета» з ескортного авіаносця ВМС США «Блок Айленд» та тараном американського ескортного міноносця «Баклі». 24 члени екіпажу загинули, 36 врятовані.
8 U-99 типу VIIB 12 березня 1940 Отто Кречмер[87] 35 198 218 8 17 березня 1941 року затоплений екіпажем поблизу Ісландії в результаті атаки глибинними бомбами британських есмінців «Волкер» і «Венок». 3 члени екіпажу загинули, 40 врятовані.
9 U-68 типу IX-C 20 квітня 1940 Карл-Фрідріх Мертен[88]
Альберт Лауцеміс[79]
Еккегард Шерраус
Пауль Фреркс
Гергард Зегаузен
32 197 453 10 10 квітня 1944 року потоплений північно-західніше Мадейри глибинними бомбами та ракетами 2 літаків «Евенджер» та 1 «Вайлдкета» з ескортного авіаносця ВМС США «Гуадалканал». 56 членів екіпажу загинули, 1 врятований.
10 U-38 типу IX-A 15 квітня 1937 Генріх Лібе[89]
Генріх Шух[74]
Людо Крегелін
Гельмут Лауберт
Пауль Зандер
Госке фон Меллендорфф
Герберт Кюн
Георг Петерс
35 188 967 11 5 травня 1945 року затоплений у порту Везермюнде
11 U-96 типу VIIC 1 серпня 1940 Генріх Леманн-Вілленброк[90]
Ганс-Юрген Гелльрігель[91]
Вільгельм Петерс
Горст Вілльнер
Роберт Рікс
27 181 206 11 30 березня 1945 року затоплений у порту Вільгельмсгафена внаслідок нальоту американських бомбардувальників 8-ї повітряної армії
12 U-552 типу VIIC 14 вересня 1940 Еріх Топп[92]
Клаус Попп
Гюнтер Любе
30 163 756 15 2 травня 1945 року затоплений у порту Вільгельмсгафена
13 U-47 типу VIIB 27 лютого 1937 Гюнтер Прін[93] 30 162 769 10 7 березня 1941 зник у Північній Атлантиці південніше Ісландії
14 U-160 типу VIIC 21 листопада 1940 Георг Лассен[94]
Герд фон Поммер-Еще
26 156 082 5 14 липня 1943 року потоплений у Північній Атлантиці південніше Азорських островів у результаті торпедної атаки літаків «Евенджер» і «Вайлдкет» з авіаносця «Санті»
15 U-172 типу IXC 11 грудня 1940 Карл Еммерманн[95]
Герман Гоффманн
26 152 080 6 13 грудня 1943 року потоплений у Центральній Атлантиці західніше Канарських островів глибинними бомбами та торпедами «Евенджера» та «Вайлдкета» з ескортного авіаносця ВМС США «Боуг» та глибинними бомбами американських ескадрених міноносців «Джордж Баджер», «Клемсон», «Осмонд Інгрем» та «Дюпон»
16 U-129 типу IXC 30 липня 1940 Ніколай Клаузен[77]
Ганс-Людвіг Вітт[96]
Ріхард фон Гарпе[97]
29 143 748 11 У серпні 1944 року виведений зі складу флоту та 18 серпня затоплений
17 U-94 типу VIIC 9 вересня 1939 Герберт Куппіш[98]
Отто Ітес[99]
26 141 852 10 28 серпня 1942 року затоплений у Карибському морі східніше Ямайки глибинними бомбами літака-амфібії «Каталіна» та протаранений канадським корветом «Оуквілл»
18 U-515 типу IXC 9 вересня 1939 Вернер Генке[100] 22 140 196 7 9 квітня 1944 року потоплений у Північній Атлантиці північно-західніше Мадейри глибинними бомбами американських ескортних міноносців «Поуп», «Піллсбері», «Шателейн» і «Фрагерті» і добитий ракетами двох «Евенджерів» та двох «Вайлдкетів» з ескортного авіаносця «Гуадалканал».
19 U-181 типу IXD2 15 березня 1941 Вольфганг Лют[101]
Курт Фрейвальд
27 138 779 4 5 травня 1945 року переданий Японії в Сінгапурі, 15 липня 1945 року увійшов до складу Японських ВМС під назвою I-501
20 U-106 типу IXB 26 листопада 1939 Юрген Естен[102]
Герман Раш[103]
Вольф-Дітріх Дамеров
22 138 581 10 2 серпня 1943 року затоплений північно-західніше мису Ортегаль глибинними бомбами з британського та австралійського протичовнових/патрульних літаків «Сандерленд»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. Most Successful U-boats. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 15 грудня 2018.
  2. Waldemar Kophamel. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 15 грудня 2018.
  3. Lothar von Arnauld de la Perière. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 15 грудня 2018.
  4. Ernst von Voigt. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  5. Heino von Heimburg. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  6. Hans Kratzsch. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  7. Walter Forstmann. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 15 грудня 2018.
  8. Heinrich Metzger. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  9. Max Valentiner. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  10. Wilhelm Canaris. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  11. Hans Heinrich Wurmbach. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  12. Clemens Wickel. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  13. Claus Rücker. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  14. Johannes Klasing. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  15. Hans Rose. Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2018.
  16. Otto von Schrader. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  17. Otto Schultze. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  18. Kurt Hartwig. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  19. Konrad Gansser. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  20. Gustav Sieß. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2018.
  21. Robert Moraht. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 15 грудня 2018.
  22. Otto Dröscher. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  23. Walther Schwieger. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  24. Ralph Wenninger. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  25. Werner Fürbringer. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  26. Ulrich Pilzecker. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  27. Erich Stephan. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  28. Freiherr Nikolaus von Lyncker. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  29. Leo Hillebrand. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  30. Alfred Saalwächter. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  31. Otto Wünsche. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  32. Joachim Born. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2018.
  33. Karl Neumann. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  34. Hans Howaldt. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  35. Karl Dobberstein. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  36. Hans Joachim Emsmann. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  37. Reinhold Saltzwedel. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  38. Werner von Zerboni di Sposetti. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  39. Wilhelm Werner. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  40. Alexander Weiß. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  41. Hans Friedrich. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  42. Ernst Hashagen. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  43. Otto Wiebalck. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  44. Franz Wäger. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  45. а б в Otto Steinbrinck. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  46. а б Claus Lafrenz. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  47. Ulrich Meier. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  48. Georg Niemeyer. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  49. Johannes Lohs. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  50. а б Max Viebeg. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  51. Rudolf Schneider. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  52. Walter Remy. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  53. Otto von Schubert. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  54. The Most Successful U-boats. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 15 грудня 2018.
  55. Herbert Schultze. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  56. Hans Rudolf Rösing. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  57. Heinrich Bleichrodt. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 16 грудня 2018.
  58. Siegfried Atzinger. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  59. Diether Todenhagen. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  60. Viktor Schütze. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  61. Werner Winter. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  62. Gustav-Adolf Janssen. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  63. Heinz Murl. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  64. Hans-Norbert Schunck. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  65. Georg-Wilhelm Schulz. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  66. Johann Mohr. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  67. Karl-Heinz Moehle. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  68. Reinhard Hardegen. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  69. Horst von Schroeter. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  70. Günter Hessler. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  71. Harald Gelhaus. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  72. Volker Simmermacher. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  73. Karl-Heinz Fritz. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2018.
  74. а б Heinrich Schuch. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  75. Werner Hartmann. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  76. Victor Oehrn. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  77. а б Asmus Nicolai Clausen. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 грудня 2018.
  78. Ulrich Folkers. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  79. а б Albert Lauzemis. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  80. Hinrich Kelling. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  81. Peter Gerlach. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  82. Wolfgang Seiler. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 21 грудня 2018.
  83. Eberhard von Wenden. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 21 грудня 2018.
  84. Richard Zapp. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 1 січня 2019.
  85. Friedrich Markworth. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2019.
  86. Gerhard Seehausen. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2019.
  87. Otto Kretschmer. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 1 січня 2019.
  88. Karl-Friedrich Merten. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 1 січня 2019.
  89. Heinrich Liebe. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 1 січня 2019.
  90. Heinrich Lehmann-Willenbrock. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 1 січня 2019.
  91. Hans-Jürgen Hellriegel. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 1 січня 2019.
  92. Erich Topp. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 10 січня 2019.
  93. Günther Prien. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 10 січня 2019.
  94. Georg Lassen. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 10 січня 2019.
  95. Carl Emmermann. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 10 січня 2019.
  96. Hans-Ludwig Witt. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2019.
  97. Richard von Harpe. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2019.
  98. Herbert Kuppisch. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 12 січня 2019.
  99. Otto Ites. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 12 січня 2019.
  100. Werner Henke. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 12 січня 2019.
  101. Wolfgang Lüth. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 12 січня 2019.
  102. Jürgen Oesten. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 12 січня 2019.
  103. Hermann Rasch. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 12 січня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Курушин М. Ю. Сталеві труни рейху. — М. : Віче, 2004. — ISBN ISBN 5-9533-0449-8.
  • Роуер Ю. Субмарини, що несуть смерть. Перемоги підводних човнів країн гітлерівської Осі = Jürgen Rohwer. Axis submarine successes 1939-1945. — М. : Центрполіграф, 2004. — 416 с. — 2000 прим. — ISBN 5-9524-1237-8.
  • Richard Compton-Hall (2004), Submarines at War 1914-18, Periscope Publishing, ISBN 978-1-904381-21-1

Посилання

[ред. | ред. код]